Арбiтражний процесуальний кодекс України
                                   
                 Iз змiнами i доповненнями, внесеними
                            Законами України
     вiд 30 червня 1993 року N 3345-XII, ВВР, 1993, N 33, ст. 347,
      вiд 2 березня 1995 року N 82/95-ВР, ВВР, 1995, N 14, ст. 90,
      вiд 20 лютого 1996 року N 54/96-ВР, ВВР, 1996, N 9, ст. 44,
    вiд 13 травня 1997 року N 251/97-ВР, ОВУ, 1997, число 22, с. 3,
     вiд 30 червня 1999 року N 784-XIV, ОВУ, 1999, N 33, ст. 1699,
     вiд 20 квiтня 2000 року N 1664-III, ОВУ, 2000, N 20, ст. 809,
    вiд 19 жовтня 2000 року N 2056-III, ОВУ, 2000, N 46, ст. 1975,
      вiд 21 грудня 2000 року N 2181-III, ОВУ, 2001, N 7, ст. 259,
      вiд 18 сiчня 2001 року N 2249-III, ОВУ, 2001, N 8, ст. 313,
                   вiд 17 травня 2001 року N 2413-III
                                   
                               Роздiл I
                          ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
                                   
                                   
           Стаття 1. Право на звернення до арбiтражного суду

Пiдприємства, установи, органiзацiї, iншi юридичнi особи (у тому числi
iноземнi),  громадяни,  якi здiйснюють пiдприємницьку  дiяльнiсть  без
створення  юридичної  особи i в установленому порядку  набули  статусу
суб'єкта   пiдприємницької  дiяльностi   (далi   -   пiдприємства   та
органiзацiї),  мають право звертатися до арбiтражного  суду  згiдно  з
встановленою  пiдвiдомчiстю  господарських  справ  за  захистом  своїх
порушених або оспорюваних прав i охоронюваних законом iнтересiв.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до арбiтражного
суду  мають право також звертатися державнi та iншi органи, громадяни,
що не є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi.

Угода  про  вiдмову  вiд  права на звернення до  арбiтражного  суду  є
недiйсною.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
             Стаття 2. Порушення справ у арбiтражному судi

Арбiтражний суд порушує справи за позовними заявами:

пiдприємств  та органiзацiй, якi звертаються до арбiтражного  суду  за
захистом своїх прав та охоронюваних законом iнтересiв;

державних  та  iнших органiв, якi звертаються до арбiтражного  суду  у
випадках, передбачених законодавчими актами України;

прокурорiв та їх заступникiв, якi звертаються до арбiтражного  суду  в
iнтересах держави;

Рахункової  палати,  яка  звертається до Вищого  арбiтражного  суду  в
iнтересах держави в межах повноважень, що передбаченi Конституцiєю  та
законами України.

Якщо прокурор звертається до арбiтражного суду в iнтересах держави,  в
позовнiй  заявi  має  бути  зазначено  орган,  уповноважений  державою
здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах.

Арбiтражний  суд  порушує справи про банкрутство за  письмовою  заявою
будь-кого з кредиторiв, боржника.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                        законами України: вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                            вiд 30.06.99 р. N 784-XIV,
                                         вiд 18.01.2001 р. N 2249-III)
                                                                      
      (Згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд  08.04.99 р.
                  N 3-рп/99 дано офiцiйне тлумачення статтi 2 Кодексу)
                                   
                Стаття 3. Мова арбiтражного провадження

Мова  арбiтражного провадження визначається статтею 21 Закону  України
"Про мови в Українськiй РСР".
                                   
       Стаття 4. Законодавство, яке застосовується при вирiшеннi
                         господарських спорiв

Арбiтражний  суд  вирiшує господарськi спори на  пiдставi  Конституцiї
України,  Закону України "Про арбiтражний суд", цього  Кодексу,  iнших
законодавчих   актiв   України,  мiжнародних   договорiв,   згода   на
обов'язковiсть яких надана Верховною Радою України.

Арбiтражний суд не застосовує акти державних та iнших органiв, якщо цi
акти не вiдповiдають законодавству України.

Якщо  в  мiжнародних  договорах України, згода на обов'язковiсть  яких
надана  Верховною Радою України, встановленi iншi правила, нiж тi,  що
передбаченi   законодавством  України,   то   застосовуються   правила
мiжнародного договору.

Арбiтражний  суд  у  випадках, передбачених  законом  або  мiжнародним
договором, застосовує норми права iнших держав.

У  разi  вiдсутностi  законодавства, що регулює  спiрнi  вiдносини  за
участю iноземного суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, арбiтражний суд
може застосовувати мiжнароднi торговi звичаї.

Забороняється   вiдмова  у  розглядi  справи  з   мотивiв   неповноти,
неясностi,  суперечливостi чи вiдсутностi законодавства,  яке  регулює
спiрнi вiдносини.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                Стаття 4-1. Форми арбiтражного процесу

Арбiтражнi  суди  вирiшують  господарськi спори  у  порядку  позовного
провадження, передбаченому цим Кодексом.

Арбiтражнi   суди  розглядають  справи  про  банкрутство   у   порядку
провадження,  передбаченому цим Кодексом, з урахуванням  особливостей,
встановлених   Законом  України  "Про  вiдновлення   платоспроможностi
боржника або визнання його банкрутом".
                                                                      
                                      (Доповнено статтею 4-1 згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР;
                               iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом
                                    України вiд 30.06.99 р. N 784-XIV)
                                   
                               Роздiл II
            ДОАРБIТРАЖНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРIВ
                                   
                                   
Стаття 5. Основнi положення доарбiтражного врегулювання господарського
                                 спору

Сторони застосовують заходи доарбiтражного врегулювання господарського
спору  у  випадках, передбачених цим Кодексом, а також за домовленiстю
мiж собою, якщо це обумовлено договором.

Спори,  що  виникають  з договору перевезення,  договору  про  надання
послуг  зв'язку  та  договору, заснованому на  державному  замовленнi,
можуть   бути  переданi  на  вирiшення  арбiтражного  суду  за   умови
додержання сторонами встановленого для даної категорiї спорiв  порядку
їх доарбiтражного врегулювання.

Порядок  доарбiтражного врегулювання спорiв визначається цим Кодексом,
якщо   iнший  порядок  не  встановлено  дiючим  на  територiї  України
законодавством, яке регулює конкретний вид господарських вiдносин.

Справи  за  заявою  прокурора чи його заступника,  Рахункової  палати,
Антимонопольного  комiтету  України та його  територiальних  вiддiлень
порушуються  арбiтражним судом незалежно вiд вжиття сторонами  заходiв
доарбiтражного врегулювання спорiв.

Порядок   доарбiтражного   врегулювання   господарських   спорiв    не
поширюється  на  спори  про визнання договорiв недiйсними,  спори  про
визнання  недiйсними актiв державних та iнших органiв, пiдприємств  та
органiзацiй,  якi не вiдповiдають законодавству i порушують  права  та
охоронюванi законом iнтереси пiдприємств та органiзацiй (далi - акти),
спори про стягнення заборгованостi за опротестованими векселями, спори
про  стягнення штрафiв Нацiональним банком України з банкiв  та  iнших
фiнансово-кредитних установ, а також на спори про звернення  стягнення
на заставлене майно.
                                                                      
                       (Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз
                          законами України вiд 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 20.04.2000 р. N 1664-III,
                                         вiд 18.01.2001 р. N 2249-III,
                                         вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
               Стаття 6. Порядок пред'явлення претензiї

Пiдприємства  та  органiзацiї, що порушили  майновi  права  i  законнi
iнтереси iнших пiдприємств та органiзацiй, зобов'язанi поновити їх, не
чекаючи пред'явлення претензiї.

Пiдприємства та органiзацiї, чиї права i законнi iнтереси порушено,  з
метою  безпосереднього  врегулювання спору з порушником  цих  прав  та
iнтересiв звертаються до нього з письмовою претензiєю.

У претензiї зазначаються:

а)  повне  найменування  i  поштовi реквiзити  заявника  претензiї  та
пiдприємства,   органiзацiї,  яким  претензiя   пред'являється;   дата
пред'явлення i номер претензiї;

б)  обставини,  на  пiдставi яких пред'явлено  претензiю;  докази,  що
пiдтверджують цi обставини; посилання на вiдповiднi нормативнi акти;

в) вимоги заявника;

г)  сума  претензiї та її розрахунок, якщо претензiя пiдлягає грошовiй
оцiнцi; платiжнi реквiзити заявника претензiї;

д)  перелiк  документiв,  що додаються до  претензiї,  а  також  iнших
доказiв.

Документи, що пiдтверджують вимоги заявника, додаються в оригiналах чи
належним  чином засвiдчених копiях. Документи, якi є у другої сторони,
можуть не додаватись до претензiї iз зазначенням про це у претензiї.

Претензiя    пiдписується   керiвником   чи   заступником    керiвника
пiдприємства,  органiзацiї  та надсилається адресатовi  рекомендованим
або цiнним листом чи вручається пiд розписку.
                                   
             Стаття 7. Порядок i строки розгляду претензiї

Претензiя пiдлягає розгляду в мiсячний строк, який обчислюється з  дня
одержання претензiї.

В  тих  випадках,  коли  обов'язковими для обох сторiн  правилами  або
договором   передбачено  право  перепровiрки  забракованої   продукцiї
(товарiв) пiдприємством-виготовлювачем, претензiї, пов'язанi з  якiстю
та  комплектнiстю  продукцiї  (товарiв), розглядаються  протягом  двох
мiсяцiв.

Якщо  до претензiї не додано всi документи, необхiднi для її розгляду,
вони витребуються у заявника iз зазначенням строку їх подання, який не
може  бути  менше п'яти днiв, не враховуючи часу поштового обiгу.  При
цьому  перебiг  строку  розгляду претензiї  зупиняється  до  одержання
витребуваних   документiв  чи  закiнчення  строку  їх  подання.   Якщо
витребуванi  документи  у встановлений строк  не  надiйшли,  претензiя
розглядається за наявними документами.

При розглядi претензiї пiдприємства та органiзацiї в разi необхiдностi
повиннi  звiрити  розрахунки, провести судову експертизу  або  вчинити
iншi дiї для забезпечення доарбiтражного врегулювання спору.

Пiдприємства  та  органiзацiї,  що  одержали  претензiю,   зобов'язанi
задовольнити обгрунтованi вимоги заявника.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 8. Повiдомлення заявника про результати розгляду претензiї

Про  результати розгляду претензiї заявник повiдомляється у  письмовiй
формi.

У вiдповiдi на претензiю зазначаються:

а)  повне  найменування i поштовi реквiзити пiдприємства, органiзацiї,
yn  дають вiдповiдь, та пiдприємства чи органiзацiї, яким надсилається
вiдповiдь;  дата  i  номер вiдповiдi; дата i номер претензiї,  на  яку
дається вiдповiдь;

б) коли претензiю визнано повнiстю або частково, - визнана сума, номер
i  дата  платiжного доручення на перерахування цiєї суми чи  строк  та
засiб задоволення претензiї, якщо вона не пiдлягає грошовiй оцiнцi;

в) коли претензiю вiдхилено повнiстю або частково, - мотиви вiдхилення
з   посиланням   на  вiдповiднi  нормативнi  акти  i   документи,   що
обгрунтовують вiдхилення претензiї;

г) перелiк доданих до вiдповiдi документiв та iнших доказiв.

Коли  претензiю  вiдхилено повнiстю або частково,  заявниковi  повинно
бути  повернуто оригiнали документiв, одержаних з претензiєю, а  також
надiслано  документи, що обгрунтовують вiдхилення претензiї,  якщо  їх
немає у заявника претензiї.

Вiдповiдь   на   претензiю  пiдписується  керiвником  чи   заступником
керiвника пiдприємства, органiзацiї та надсилається рекомендованим або
цiнним листом чи вручається пiд розписку.

Якщо  у  вiдповiдi  про  визнання  претензiї  не  повiдомляється   про
перерахування визнаної суми, заявник претензiї по закiнченнi  20  днiв
пiсля  одержання вiдповiдi має право пред'явити до банку розпорядження
про  списання  у  безспiрному  порядку  визнаної  боржником  суми.  До
розпорядження додається вiдповiдь боржника, а якщо в нiй не  зазначено
розмiр  визнаної  суми,  то  до розпорядження  додається  також  копiя
претензiї.

Установи   банку  зобов'язанi  приймати  розпорядження  про  безспiрне
списання  коштiв  i в тих випадках, коли боржник, визнавши  претензiю,
просить з рiзних причин не стягувати з нього визнану суму.

За  необгрунтоване  списання у безспiрному порядку  претензiйної  суми
винна сторона сплачує другiй сторонi штраф у розмiрi 10 процентiв  вiд
списаної суми.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
  Стаття 9. Вiдповiдальнiсть за порушення строкiв розгляду претензiї

В  разi  порушення строкiв розгляду претензiї, встановлених статтею  7
цього  Кодексу,  чи  залишення її без вiдповiдi  арбiтражний  суд  при
вирiшеннi  господарського спору має право стягти  в  доход  державного
бюджету з пiдприємства, органiзацiї, що припустилися такого порушення,
штраф  у  розмiрi 2 процентiв вiд суми претензiї, але  не  менш  як  5
розмiрiв  неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян i не  бiльш  як
100 розмiрiв неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          законами України вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                           вiд 20.02.96 р. N 54/96-ВР)
                                   
  Стаття 10. Доарбiтражне врегулювання розбiжностей, що виникають пiд
        час укладення певної категорiї господарських договорiв

Спори, що виникають при укладеннi господарських договорiв, можуть бути
ond`m3 на вирiшення арбiтражного суду.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                         вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
Стаття 11. Доарбiтражне врегулювання спорiв, що виникають у разi змiни
        та розiрвання певної категорiї господарських договорiв

Пiдприємство  чи  органiзацiя, якi вважають за  необхiдне  змiнити  чи
розiрвати договiр, зазначений у частинi другiй статтi 5 цього Кодексу,
надсилають пропозицiї про це другiй сторонi за договором.

Пiдприємство,  органiзацiя,  якi  одержали  пропозицiю  про  змiну  чи
розiрвання  договору, повиннi вiдповiсти на неї  не  пiзнiше  20  днiв
пiсля одержання пропозицiї. Якщо пiдприємства i органiзацiї не досягли
згоди  щодо  змiни чи розiрвання договору, а також у разi  неодержання
вiдповiдi   в  установлений  строк  з  урахуванням  поштового   обiгу,
заiнтересована   сторона  має  право  передати   спiр   на   вирiшення
арбiтражного суду.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
                              Роздiл III
       ПIДВIДОМЧIСТЬ СПРАВ АРБIТРАЖНИМ СУДАМ. ПIДСУДНIСТЬ СПРАВ
                                   
                                                                      
                                      (Назва роздiлу в редакцiї Закону
                                  України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
            Стаття 12. Справи, пiдвiдомчi арбiтражним судам

Арбiтражним судам пiдвiдомчi:

1)  справи  у спорах, що виникають при укладаннi, змiнi, розiрваннi  i
виконаннi господарських договорiв та з iнших пiдстав, а також у спорах
про  визнання  недiйсними актiв з пiдстав, зазначених у законодавствi,
крiм:

спорiв, що виникають при погодженнi стандартiв та технiчних умов;

спорiв про встановлення цiн на продукцiю (товари), а також тарифiв  на
послуги  (виконання  робiт),  якщо цi  цiни  i  тарифи  вiдповiдно  до
законодавства не можуть бути встановленi за угодою сторiн;

iнших   спорiв,   вирiшення  яких  вiдповiдно  до   законiв   України,
мiждержавних договорiв та угод вiднесено до вiдання iнших органiв;

2) справи про банкрутство.

3)  справи  за  заявами  органiв  Антимонопольного  комiтету  України,
Рахункової  палати  з питань, вiднесених законодавчими  актами  до  їх
компетенцiї.

Пiдвiдомчий  арбiтражним судам спiр може бути  передано  сторонами  на
вирiшення  третейського  суду (арбiтражу), крiм  спорiв  про  визнання
недiйсними  актiв, а також спорiв, що виникають при укладаннi,  змiнi,
розiрваннi   та  виконаннi  господарських  договорiв,  пов'язаних   iз
задоволенням державних потреб.
                                                                      
                       (Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                           вiд 02.03.95 р. N 82/95-ВР,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 18.01.2001 р. N 2249-III)
                                   
  Стаття 13. Справи, пiдсуднi арбiтражному суду Автономної Республiки
      Крим, арбiтражним судам областей, мiст Києва та Севастополя

Арбiтражний суд Автономної Республiки Крим, арбiтражнi суди  областей,
мiст Києва та Севастополя розглядають усi пiдвiдомчi арбiтражним судам
справи, крiм тих, що пiдсуднi Вищому арбiтражному суду.
                                                                      
                                          (У редакцiї законiв України:
                                           вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
         Стаття 14. Справи, пiдсуднi Вищому арбiтражному суду

Вищий арбiтражний суд розглядає справи у спорах:

1)  у  яких  однiєю iз сторiн є вищий чи центральний орган  виконавчої
влади,  Нацiональний  банк України, Рахункова  палата,  Верховна  Рада
Автономної  Республiки  Крим або Рада Мiнiстрiв Автономної  Республiки
Крим,   обласнi,   Київська  та  Севастопольська   мiськi   Ради   або
обласнi, Київська та Севастопольська мiськi державнi адмiнiстрацiї;

2) матерiали яких мiстять державну таємницю;

3)   що   прямо  вiднесенi  до  його  пiдсудностi  законами   України,
мiжнародними договорами України, згода на обов'язковiсть  яких  надана
Верховною Радою України.

Вищий  арбiтражний  суд може в межах пiдвiдомчостi  справ  арбiтражним
судам України прийняти до свого провадження будь-яку справу.
                                                                      
                       (Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз
                          законами України вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 18.01.2001 р. N 2249-III)

(Положення  пункту 1  статтi  14
Арбiтражного      процесуального
кодексу       України       щодо
пiдсудностi  Вищому арбiтражному
суду                     України
пiдвiдомчих  арбiтражним   судам
вiдповiдно       до       статтi
12  Арбiтражного  процесуального
кодексу  України справ у спорах,
однiєю   iз   сторiн   у    яких
є   Кабiнет  Мiнiстрiв  України,
визнано   таким,  що  вiдповiдає
Конституцiї      України      (є
конституцiйним),    згiдно     з
Рiшенням  Конституцiйного   Суду
України  вiд 01.10.98 р.  N  13-
рп/98)
                                                                      
                                                                      
                                   
     Стаття 15. Територiальна пiдсуднiсть справ арбiтражному суду
 Автономної Республiки Крим, арбiтражному суду областi, мiст Києва та
                              Севастополя
                                   

Справи  у  спорах,  що  виникають при укладаннi, змiнi  та  розiрваннi
господарських  договорiв,  справи  у  спорах  про  визнання  договорiв
недiйсними   розглядаються  арбiтражним  судом  за   мiсцезнаходженням
сторони, зобов'язаної за договором здiйснити на користь другої сторони
певнi  дiї, такi як: передати майно, виконати роботу, надати  послуги,
сплатити грошi тощо.

Справи у спорах, що виникають при виконаннi господарських договорiв та
з  iнших  пiдстав,  а  також  справи  про  визнання  недiйсними  актiв
розглядаються арбiтражним судом за мiсцезнаходженням вiдповiдача.

Справи   у   спорах  за  участю  кiлькох  вiдповiдачiв   розглядаються
арбiтражним  судом  за  мiсцезнаходженням  одного  з  вiдповiдачiв  за
вибором позивача.

Якщо   юридичну  особу  представляє  уповноважений  нею   вiдособлений
пiдроздiл,  територiальна пiдсуднiсть спору визначається з урахуванням
частин  першої  -  третьої  цiєї статтi залежно  вiд  мiсцезнаходження
вiдособленого пiдроздiлу.

Мiсце  розгляду справи з господарського спору, в якому однiєю з сторiн
є арбiтражний суд Автономної Республiки Крим, арбiтражний суд областi,
мiст Києва та Севастополя, визначає Вищий арбiтражний суд.

Справи   про   банкрутство   розглядаються   арбiтражним   судом    за
мiсцезнаходженням боржника.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                 Стаття 16. Виключна пiдсуднiсть справ

Вiднесенi до пiдсудностi арбiтражного суду Автономної Республiки Крим,
`pa3rp`fmncn суду областi, мiст Києва та Севастополя справи у  спорах,
що  виникають  з  договору перевезення, в яких одним з вiдповiдачiв  є
орган транспорту, розглядаються арбiтражним судом за мiсцезнаходженням
цього органу.

Справи  у  спорах  про право власностi на майно або  про  витребування
майна  з  чужого  незаконного володiння чи  про  усунення  перешкод  у
користуваннi   майном  розглядаються  арбiтражним   судом   Автономної
Республiки   Крим,  арбiтражними  судами  областей,  мiст   Києва   та
Севастополя за мiсцезнаходженням майна.
                                                                      
                       (Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 17. Передача матерiалiв справи або справи за пiдсуднiстю i
             розгляд розбiжностей, що виникають при цьому

При   непiдсудностi  справи  даному  арбiтражному   суду   або   змiнi
пiдсудностi  справи  у  процесi її розгляду  внаслiдок  змiни  пiдстав
позову, замiни сторони, подання зустрiчного позову, притягнення iншого
позивача або вiдповiдача арбiтражний суд надсилає матерiали справи  за
встановленою  пiдсуднiстю  не пiзнiше п'яти  днiв  з  дня  надходження
позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.

Ухвалу  про  передачу  справи за пiдсуднiстю може  бути  перевiрено  в
порядку нагляду.

У  випадках, коли голова арбiтражного суду або його заступник  визнає,
що  матерiали  справи або справу передано в даний  арбiтражний  суд  з
порушенням  встановленої  пiдсудностi,  цi  матерiали  або  справа   з
вiдповiдним   висновком   надсилаються  для  вирiшення   питання   про
пiдсуднiсть до Вищого арбiтражного суду.

Голова  Вищого  арбiтражного  суду, його  заступники  мають  право  за
клопотанням  учасникiв  арбiтражного процесу або  з  своєї  iнiцiативи
витребувати  будь-яку  справу,  що є  у  провадженнi  того  чи  iншого
арбiтражного  суду,  i передати її на розгляд до  iншого  арбiтражного
суду.

Передача  матерiалiв справи або справи з арбiтражного суду до  органу,
що  вирiшує  господарськi  справи  в  iншiй  державi,  здiйснюється  в
порядку,  передбаченому  законодавчими актами  України,  мiждержавними
договорами та угодами.
                                                                      
                       (Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                               Роздiл IV
                     УЧАСНИКИ АРБIТРАЖНОГО ПРОЦЕСУ
                                   
                                   
            Стаття 18. Склад учасникiв арбiтражного процесу

До  складу  учасникiв  арбiтражного процесу  входять:  сторони,  третi
особи,  прокурор, iншi особи, якi беруть участь у процесi у  випадках,
передбачених цим Кодексом.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                           Стаття 19. Суддя

Суддею є посадова особа арбiтражного суду. Процесуальний статус  суддi
визначається Законом України "Про арбiтражний суд" та цим Кодексом.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                        Стаття 20. Вiдвiд суддi

Суддя  не  може  брати  участi в розглядi справи  i  пiдлягає  вiдводу
(самовiдводу),  якщо  вiн  є  родичем  осiб,  якi  беруть   участь   в
арбiтражному   процесi,  або  буде  встановлено  iншi  обставини,   що
викликають  сумнiв у його неупередженостi. Суддя, який брав  участь  в
розглядi  справи, не може брати участi у перевiрцi рiшення,  ухвали  у
цiй  справi в порядку нагляду, а так само в новому розглядi  справи  у
разi скасування рiшення, ухвали, прийнятої за його участю.

При наявностi зазначених пiдстав суддя повинен заявити самовiдвiд.

З цих же пiдстав вiдвiд суддi можуть заявити сторони та прокурор, який
бере участь в арбiтражному процесi.

Вiдвiд  повинен  бути  мотивованим, заявлятись у  письмовiй  формi  до
початку  вирiшення  спору. Заявляти вiдвiд пiсля цього  можна  лише  у
разi,  якщо  про пiдставу вiдводу сторона чи прокурор дiзналися  пiсля
початку розгляду справи по сутi.

Питання  про  вiдвiд суддi вирiшується головою арбiтражного  суду  або
заступником голови арбiтражного суду, а про вiдвiд заступника голови -
головою  арбiтражного  суду, який виносить з цього  приводу  ухвалу  в
триденний строк з дня надходження заяви. Якщо голова арбiтражного суду
прийняв   справу  до  свого  провадження,  питання  про  його   вiдвiд
вирiшується  президiєю Вищого арбiтражного суду  України  в  триденний
строк з дня надходження заяви про вiдвiд.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
               Стаття 21. Сторони в арбiтражному процесi

Сторонами в арбiтражному процесi - позивачами i вiдповiдачами - можуть
бути пiдприємства та органiзацiї, зазначенi у статтi 1 цього Кодексу.

Позивачами  є  пiдприємства та органiзацiї,  що  подали  позов  або  в
iнтересах  яких  подано  позов про захист порушеного  чи  оспорюваного
права або охоронюваного законом iнтересу.

Вiдповiдачами є пiдприємства та органiзацiї, яким пред'явлено  позовну
вимогу.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                 Стаття 22. Права та обов'язки сторiн

Сторони користуються рiвними процесуальними правами.

Сторони  мають право знайомитися з матерiалами справи,  робити  з  них
витяги, знiмати копiї, брати участь в арбiтражних засiданнях, подавати
докази,  брати  участь  у  дослiдженнi доказiв,  заявляти  клопотання,
давати  уснi  та письмовi пояснення арбiтражному суду,  наводити  свої
доводи  i  мiркування з усiх питань, що виникають у ходi  арбiтражного
процесу,  заперечувати  проти  клопотань  i  доводiв  iнших  учасникiв
арбiтражного процесу, брати участь у прийняттi рiшення, подавати заяву
про  перевiрку рiшення, ухвали, постанови арбiтражного суду в  порядку
нагляду, а також користуватися iншими процесуальними правами, наданими
їм цим Кодексом.

Сторони   зобов'язанi   добросовiсно   користуватися   належними    їм
процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав i охоронюваних
законом  iнтересiв  другої  сторони, вживати  заходiв  до  всебiчного,
повного та об'єктивного дослiдження всiх обставин справи.

Позивач  вправi  до прийняття рiшення по справi змiнити  пiдставу  або
предмет  позову,  збiльшити розмiр позовних вимог за умови  дотримання
встановленого  порядку доарбiтражного врегулювання спору  у  випадках,
передбачених  статтею 5 цього Кодексу, в цiй частинi, вiдмовитись  вiд
позову або зменшити розмiр позовних вимог.

Вiдповiдач має право визнати позов повнiстю або частково.

Арбiтражний  суд  не  приймає вiдмови вiд  позову,  зменшення  розмiру
позовних  вимог, визнання позову вiдповiдачем, якщо цi дiї  суперечать
законодавству  або  порушують чиї-небудь права i  охоронюванi  законом
iнтереси.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
     Стаття 23. Участь у справi кiлькох позивачiв та вiдповiдачiв

Позов може бути подано кiлькома позивачами чи до кiлькох вiдповiдачiв.
Кожний  з  позивачiв  або вiдповiдачiв щодо iншої сторони  виступає  в
арбiтражному процесi самостiйно.
                                   
  Стаття 24. Залучення до участi у справi iншого вiдповiдача. Замiна
                        неналежного вiдповiдача

Арбiтражний суд за наявнiстю достатнiх пiдстав має право до  прийняття
рiшення  залучити за клопотанням сторони або за своєю  iнiцiативою  до
участi у справi iншого вiдповiдача.

Клопотання  про  залучення до участi в справi iншого вiдповiдача  може
бути  задоволено  за  умови вжиття щодо нього  заходiв  доарбiтражного
врегулювання  спору у випадках, передбачених статтею 5 цього  Кодексу.
Залучення  до  участi  у справi вiдповiдача з iнiцiативи  арбiтражного
суду    може   здiйснюватися   незалежно   вiд   додержання    порядку
доарбiтражного врегулювання спору.

Арбiтражний суд, встановивши до прийняття рiшення, що позов подано  не
до  тiєї  особи,  яка повинна вiдповiдати за позовом, може  за  згодою
позивача,  не  припиняючи  провадження  у  справi,  допустити   замiну
первiсного вiдповiдача належним вiдповiдачем.

Про  залучення  iншого  вiдповiдача чи замiну неналежного  вiдповiдача
виноситься ухвала, i розгляд справи починається заново.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
               Стаття 25. Процесуальне правонаступництво

В  разi  вибуття однiєї з сторiн у спiрному або встановленому рiшенням
арбiтражного суду правовiдношеннi внаслiдок реорганiзацiї пiдприємства
чи  органiзацiї  арбiтражний  суд  здiйснює  замiну  цiєї  сторони  її
правонаступником,  вказуючи  про це в рiшеннi  або  ухвалi.  Усi  дiї,
вчиненi в процесi до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього
в  такiй же мiрi, в якiй вони були б обов'язковими для особи, яку  вiн
замiнив.

Правонаступництво можливе на будь-якiй стадiї арбiтражного процесу.
                                   
  Стаття 26. Третi особи, якi заявляють самостiйнi вимоги на предмет
                                 спору

Третi  особи, якi заявляють самостiйнi вимоги на предмет спору, можуть
вступити  у  справу  до прийняття рiшення арбiтражним  судом,  подавши
позов до однiєї або двох сторiн за умови вжиття заходiв доарбiтражного
врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу.

Про   прийняття  позовної  заяви  та  вступ  третьої  особи  у  справу
арбiтражний суд виносить ухвалу.

Третi  особи,  якi  заявляють  самостiйнi  вимоги  на  предмет  спору,
користуються усiма правами i несуть усi обов'язки позивача.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
 Стаття 27. Третi особи, якi не заявляють самостiйних вимог на предмет
                                 спору

Третi  особи,  якi  не заявляють самостiйних вимог на  предмет  спору,
можуть  вступити  у  справу  на сторонi позивача  або  вiдповiдача  до
прийняття  рiшення  арбiтражним судом, якщо рiшення  з  господарського
спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однiєї з сторiн. Їх
може  бути  залучено  до участi у справi також за клопотанням  сторiн,
прокурора або iнiцiативи арбiтражного суду.

У  заявах про залучення третiх осiб i у заявах третiх осiб про вступ у
справу  на  сторонi  позивача або вiдповiдача  зазначається,  на  яких
пiдставах  третiх  осiб належить залучити або допустити  до  участi  у
справi.

Питання  про  допущення або залучення третiх осiб до участi  у  справi
вирiшується арбiтражним судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Третi   особи,   якi  не  заявляють  самостiйних  вимог,  користуються
процесуальними  правами i несуть процесуальнi обов'язки  сторiн,  крiм
права  на  змiну пiдстави i предмета позову, збiльшення  чи  зменшення
розмiру  позовних  вимог, а також на вiдмову вiд позову  або  визнання
позову.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
             Стаття 28. Представники сторiн i третiх осiб

Справи юридичних осiб в арбiтражному судi ведуть їх органи, що дiють у
межах   повноважень,   наданих   їм  законодавством   та   установчими
документами, через свого представника.

Керiвники  пiдприємств та органiзацiй, iншi особи,  повноваження  яких
визначенi   законодавством   або  установчими   документами,   подають
арбiтражному суду документи, що посвiдчують їх посадове становище.

Представниками   юридичних  осiб  можуть  бути   також   iншi   особи,
повноваження  яких пiдтверджуються довiренiстю вiд iменi пiдприємства,
органiзацiї.  Довiренiсть видається за пiдписом  керiвника  або  iншої
уповноваженої   ним  особи  та  посвiдчується  печаткою  пiдприємства,
органiзацiї.

Повноваження сторони або третьої особи вiд iменi юридичної особи  може
здiйснювати  її  вiдособлений пiдроздiл, якщо таке право  йому  надано
установчими або iншими документами.

Громадяни  можуть вести свої справи в арбiтражному судi  особисто  або
через  представникiв,  повноваження яких  пiдтверджуються  нотарiально
посвiдченою довiренiстю.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
          Стаття 29. Участь в арбiтражному процесi прокурора

Прокурор може вступити у справу в будь-якiй стадiї процесу, якщо цього
вимагає  захист  iнтересiв держави. Про свою участь у справi  прокурор
повiдомляє арбiтражний суд письмово, а в судовому засiданнi - також  i
усно.

Участь  прокурора  в арбiтражному процесi є обов'язковою:  у  справах,
порушених  за  його  заявою, у разi коли це  передбачено  законом  або
визначено за необхiдне арбiтражним судом.

Прокурор,   який  бере  участь  в  арбiтражному  процесi,  має   право
знайомитися з матерiалами справи, робити з них витяги, знiмати  копiї,
брати  участь  у судових засiданнях, подавати докази, брати  участь  у
дослiдженнi доказiв, заявляти клопотання, давати пояснення  у  справi,
заперечувати  проти  клопотань i доводiв iнших учасникiв  арбiтражного
процесу,  пiдтримувати  поданий  позов  та  вiдмовлятися  вiд   нього,
одержувати   копiї   рiшень,   ухвал,  постанов,   опротестовувати   у
встановленому   цим  Кодексом  порядку  незаконнi  та   необгрунтованi
рiшення,  ухвали,  постанови арбiтражного суду,  вносити  подання  про
перегляд  рiшень, ухвал, постанов арбiтражного суду за  нововиявленими
обставинами,  а  також  користується  iншими  процесуальними  правами,
наданими   йому   цим  Кодексом  та  Законом  України   України   "Про
прокуратуру".

Вiдмова  прокурора вiд поданого ним позову, зменшення розмiру позовних
вимог,  змiна  пiдстави  або предмета позову не  позбавляють  позивача
права пiдтримувати позовнi вимоги.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
    Стаття 30. Участь у процесi посадових осiб та iнших працiвникiв
     пiдприємств, установ, органiзацiй, державних та iнших органiв

В  арбiтражному  процесi можуть брати участь посадовi  особи  та  iншi
працiвники  пiдприємств,  установ,  органiзацiй,  державних  та  iнших
органiв,  коли їх викликано для дачi пояснень з питань,  що  виникають
пiд   час  розгляду  справи.  Цi  особи  мають  право  знайомитися   з
матерiалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь  в
оглядi та дослiдженнi доказiв.

Зазначенi  особи зобов'язанi з'явитись до арбiтражного  суду  на  його
виклик,  сповiстити  про  знанi їм вiдомостi та  обставини  у  справi,
подати на вимогу арбiтражного суду пояснення в письмовiй формi.
                                   
      Стаття 31. Участь в арбiтражному процесi судового експерта

В арбiтражному процесi може брати участь судовий експерт.

Права,  обов'язки  та вiдповiдальнiсть судового експерта  визначаються
цим Кодексом та Законом України "Про судову експертизу".

Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою арбiтражного суду з'явитись на
його  виклик i дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань.
Висновок робиться у письмовiй формi.

Судовий  експерт, оскiльки це необхiдно для дачi висновку,  має  право
знайомитися з матерiалами справи, брати участь в оглядi та дослiдженнi
доказiв,   просити  арбiтражний  суд  про  надання   йому   додаткових
матерiалiв.

Судовий  експерт має право вiдмовитись вiд дачi висновку, якщо наданих
йому  матерiалiв недостатньо або якщо вiн не має необхiдних знань  для
виконання покладеного на нього обов'язку.

Сторони  i  прокурор, який бере участь в арбiтражному  процесi,  мають
право  заявити вiдвiд судовому експерту, якщо вiн особисто,  прямо  чи
побiчно  заiнтересований  в результатi розгляду  справи,  якщо  вiн  є
родичем  осiб,  якi беруть участь в арбiтражному процесi,  а  також  з
мотивiв його некомпетентностi.

Вiдвiд  повинен  бути  мотивованим, заявлятись у  письмовiй  формi  до
початку  вирiшення  спору. Заявляти вiдвiд пiсля цього  можна  лише  у
випадку, коли про пiдставу вiдводу сторона чи прокурор дiзналися пiсля
початку розгляду справи по сутi.

Питання  про вiдвiд вирiшується суддею, який виносить з цього  приводу
ухвалу.
                                                                      
                       (Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                               Роздiл V
                                ДОКАЗИ
                                   
                                   
                   Стаття 32. Поняття i види доказiв

Доказами  у  справi  є  будь-якi  фактичнi  данi,  на  пiдставi   яких
арбiтражний суд у визначеному законом порядку встановлює наявнiсть  чи
вiдсутнiсть обставин, на яких грунтуються вимоги i заперечення сторiн,
а  також  iншi обставини, якi мають значення для правильного вирiшення
господарського спору.

Цi данi встановлюються такими засобами:

письмовими i речовими доказами, висновками судових експертiв;

поясненнями  представникiв сторiн та iнших осiб, якi беруть  участь  в
арбiтражному процесi. В необхiдних випадках на вимогу суддi  пояснення
представникiв  сторiн та iнших осiб, якi беруть участь в  арбiтражному
процесi, мають бути викладенi письмово.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
          Стаття 33. Обов'язок доказування i подання доказiв

Кожна сторона повинна довести тi обставини, на якi вона посилається як
на пiдставу своїх вимог i заперечень.

Докази подаються сторонами та iншими учасниками арбiтражного процесу.
                                   
             Стаття 34. Належнiсть i допустимiсть доказiв

Арбiтражний  суд  приймає тiльки тi докази,  якi  мають  значення  для
справи.

Обставини  справи,  якi  вiдповiдно  до  законодавства  повиннi   бути
пiдтвердженi  певними засобами доказування, не можуть пiдтверджуватись
iншими засобами доказування.
                                   
            Стаття 35. Пiдстави звiльнення вiд доказування

Обставини,  визнанi арбiтражним судом загальновiдомими, не  потребують
доказування.

Факти,  встановленi  рiшенням арбiтражного суду (iншого  органу,  який
вирiшує  господарськi  спори)  пiд  час  розгляду  однiєї  справи,  не
доводяться знову при вирiшеннi iнших спорiв, в яких беруть  участь  тi
самi сторони.

Вирок  суду  з  кримiнальної  справи,  що  набрав  законної  сили,   є
обов'язковим  для арбiтражного суду при вирiшеннi спору з  питань,  чи
мали мiсце певнi дiї та ким вони вчиненi.

Рiшення  суду  з  цивiльної  справи,  що  набрало  законної  сили,   є
обов'язковим для арбiтражного суду щодо фактiв, якi встановленi  судом
i мають значення для вирiшення спору.

Факти,   якi   вiдповiдно  до  закону  вважаються  встановленими,   не
доводяться  при розглядi справи. Таке припущення може бути спростовано
в загальному порядку.
                                   
                      Стаття 36. Письмовi докази

Письмовими  доказами  є документи i матерiали, якi  мiстять  данi  про
обставини, що мають значення для правильного вирiшення спору.

Письмовi докази подаються в оригiналi або в належним чином засвiдченiй
копiї.  Якщо для вирiшення спору має значення лише частина  документа,
подається засвiдчений витяг з нього.

Оригiнали  документiв подаються, коли обставини справи  вiдповiдно  до
законодавства мають бути засвiдченi тiльки такими документами, а також
в iнших випадках на вимогу арбiтражного суду.
                                   
                       Стаття 37. Речовi докази

Речовими  доказами  є предмети, що своїми властивостями  свiдчать  про
обставини, якi мають значення для правильного вирiшення спору.
                                   
                    Стаття 38. Витребування доказiв

Якщо   поданi   сторонами  докази  є  недостатнiми,  арбiтражний   суд
зобов'язаний витребувати вiд пiдприємств та органiзацiй незалежно  вiд
їх  участi  у  справi документи i матерiали, необхiднi  для  вирiшення
спору.  Арбiтражний суд має право знайомитися з доказами безпосередньо
в мiсцi їх знаходження.

Сторона,  прокурор, якi порушують клопотання перед  арбiтражним  судом
про  витребування  доказiв,  повиннi докладно  зазначити:  який  доказ
вимагається,  пiдстави,  з  яких  вони  вважають,  що  цi  докази  має
пiдприємство  чи органiзацiя, i обставини, якi можуть  пiдтвердити  цi
докази.

Арбiтражний   суд  може  уповноважити  на  одержання   таких   доказiв
заiнтересовану сторону.
                                   
Стаття 39. Огляд та дослiдження письмових i речових доказiв у мiсцi їх
                              знаходження

Арбiтражний суд може провести огляд та дослiдження письмових i речових
доказiв у мiсцi їх знаходження в разi складностi подання цих доказiв.

За  результатами  огляду  та  дослiдження складається  протокол,  який
пiдписується суддею. Протокол приєднується до матерiалiв справи.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
           Стаття 40. Повернення письмових i речових доказiв

Оригiнали письмових доказiв, що є у справi, за клопотанням пiдприємств
та органiзацiй повертаються їм пiсля вирiшення господарського спору та
подання засвiдчених копiй цих доказiв.

Речовi  докази,  якi знаходяться в арбiтражному судi, пiсля  вирiшення
спору  повертаються пiдприємствам та органiзацiям, вiд  яких  їх  було
одержано,  або  передаються сторонi, за якою  арбiтражний  суд  визнав
право на цi речi.
                                   
        Стаття 41. Призначення i проведення судової експертизи

Для  роз'яснення  питань,  що виникають при  вирiшеннi  господарського
спору i потребують спецiальних знань, арбiтражний суд призначає судову
експертизу.

Учасники  арбiтражного  процесу мають право  пропонувати  арбiтражному
суду  питання, якi мають бути роз'ясненi судовим експертом.  Остаточне
коло цих питань встановлюється арбiтражним судом в ухвалi.

Проведення   судової   експертизи  має  бути   доручено   компетентним
npc`m3g`v3l  чи безпосередньо спецiалiстам, якi володiють  необхiдними
для  цього  знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу  (далi  -
судовий  експерт) користується правами i несе обов'язки,  зазначенi  у
статтi 31 цього Кодексу.

Сторони  i  прокурор, який бере участь в арбiтражному  процесi,  мають
право до початку проведення судової експертизи заявити вiдвiд судовому
експерту в порядку та з пiдстав, зазначених у частинах п'ятiй i шостiй
статтi 31 цього Кодексу.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                 Стаття 42. Висновок судового експерта

Висновок  судового експерта повинен мiстити докладний опис  проведених
дослiджень, зробленi в результатi їх висновки i обгрунтованi вiдповiдi
на   поставленi   арбiтражним   судом  питання.   Висновок   подається
арбiтражному  суду  в  письмовiй  формi,  i  копiя  його  надсилається
сторонам.

Якщо  пiд  час проведення судової експертизи встановлюються обставини,
що  мають  значення для правильного вирiшення спору,  з  приводу  яких
судовому  експерту не були поставленi питання, у висновку вiн викладає
свої мiркування i щодо цих обставин.

У   випадках  недостатньої  ясностi  чи  неповноти  висновку  судового
експерта арбiтражний суд може призначити додаткову судову експертизу.

При  необхiдностi  арбiтражний  суд може  призначити  повторну  судову
експертизу i доручити її проведення iншому судовому експерту.

Висновок  судового експерта для арбiтражного суду не є обов'язковим  i
оцiнюється  арбiтражним судом за правилами, встановленими  статтею  43
цього Кодексу.

Вiдхилення  арбiтражним судом висновку судового експерта повинно  бути
мотивованим у рiшеннi.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                       Стаття 43. Оцiнка доказiв

Арбiтражний  суд  оцiнює докази за своїм внутрiшнiм  переконанням,  що
грунтується   на  всебiчному,  повному  i  об'єктивному   розглядi   в
арбiтражному  процесi всiх обставин справи в їх сукупностi,  керуючись
законом.

Нiякi  докази  не мають для арбiтражного суду заздалегiдь встановленої
сили.

Визнання  однiєю  стороною  фактичних даних  i  обставин,  якими  iнша
сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для арбiтражного суду
не є обов'язковим.
                                   
                               Роздiл VI
                          АРБIТРАЖНI ВИТРАТИ
                                   
                                   
                  Стаття 44. Склад арбiтражних витрат

Арбiтражнi  витрати складаються з державного мита, сум, що  пiдлягають
сплатi  за  проведення  судової  експертизи,  призначеної  арбiтражним
судом,  послуги  перекладача,  а  також  iнших  витрат,  пов'язаних  з
розглядом справи.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                       Стаття 45. Державне мито

Позовнi   заяви   i  заяви  про  перевiрку  рiшень,  ухвал,   постанов
арбiтражного суду в порядку нагляду оплачуються державним митом,  крiм
випадкiв, встановлених законодавством.
                                   
                   Стаття 46. Сплата державного мита

Державне  мито  сплачується чи стягується в доход  державного  бюджету
України в порядку i розмiрi, встановлених законодавством України.

В  разi  збiльшення розмiру позовних вимог недоплачена сума державного
мита доплачується чи стягується згiдно з новою цiною позову.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                           Законом України вiд 30.06.93 р. N 3345-XII)
                                   
                 Стаття 47. Повернення державного мита

Державне мито пiдлягає поверненню у випадках i в порядку, встановлених
законодавством.

В рiшеннi, ухвалi, постановi чи довiдцi арбiтражного суду зазначаються
обставини,  що  є  пiдставою  для повного  або  часткового  повернення
державного мита.
                                   
 Стаття 48. Визначення розмiру сум, що пiдлягають сплатi за проведення
               судової експертизи та послуги перекладача

Витрати,  що  пiдлягають  сплатi  за  проведення  судової  експертизи,
послуги перекладача, визначаються арбiтражним судом.

Судовим експертам i перекладачам вiдшкодовуються витрати, пов'язанi  з
явкою  до  арбiтражного суду, в розмiрах, встановлених  законодавством
про службовi вiдрядження.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                Стаття 49. Розподiл арбiтражних витрат

Державне мито покладається:

у спорах, що виникають при укладаннi, змiнi та розiрваннi договорiв, -
на сторону, яка безпiдставно ухиляється вiд прийняття пропозицiй iншої
сторони,  або  на  обидвi  сторони, якщо арбiтражним  судом  вiдхилено
частину пропозицiй кожної iз сторiн;

у  спорах, що виникають при виконаннi договорiв та з iнших пiдстав,  -
на сторони пропорцiйно розмiру задоволених позовних вимог.

Якщо  спiр  виник внаслiдок неправильних дiй сторони, арбiтражний  суд
має  право  покласти  на неї державне мито незалежно  вiд  результатiв
вирiшення спору.

Державне  мито,  вiд  сплати  якого позивач  у  встановленому  порядку
звiльнений,  стягується  з  вiдповiдача в  доход  бюджету  пропорцiйно
розмiру  задоволених вимог, якщо вiдповiдач не звiльнений  вiд  сплати
державного мита.

Сторонi,   на   користь  якої  вiдбулося  рiшення,   арбiтражний   суд
вiдшкодовує мито за рахунок другої сторони i в тому разi,  коли  друга
сторона звiльнена вiд сплати державного мита.

Суми,  якi пiдлягають сплатi за проведення судової експертизи, послуги
перекладача   та   iншi   витрати,  пов'язанi  з   розглядом   справи,
покладаються:

при задоволеннi позову - на вiдповiдача;

при вiдмовi в позовi - на позивача;

при  частковому  задоволеннi  позову - на обидвi  сторони  пропорцiйно
розмiру задоволених позовних вимог.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                              Роздiл VII
                          ПРОЦЕСУАЛЬНI СТРОКИ
                                   
                                   
      Стаття 50. Встановлення та обчислення процесуальних строкiв

Процесуальнi дiї вчиняються у строки, встановленi цим Кодексом. У  тих
випадках,  коли процесуальнi строки не встановлено, вони призначаються
арбiтражним судом.

Строки  для вчинення процесуальних дiй визначаються точною календарною
датою,  зазначенням  подiї, що повинна неминуче настати,  чи  перiодом
часу.  В  останньому  випадку дiю може бути  вчинено  протягом  всього
перiоду.

Перебiг  процесуального  строку, обчислюваного  роками,  мiсяцями  або
днями,  починається наступного дня пiсля календарної дати або настання
подiї, якими визначено його початок.
                                   
              Стаття 51. Закiнчення процесуальних строкiв

Строк, обчислюваний роками, закiнчується у вiдповiдний мiсяць i  число
останнього року строку.

Строк,   обчислюваний  мiсяцями,  закiнчується  у   вiдповiдне   число
останнього мiсяця строку. Якщо кiнець строку, обчислюваного  мiсяцями,
припадає  на  такий  мiсяць,  що  не  має  вiдповiдного  числа,  строк
закiнчується в останнiй день цього мiсяця.

У випадках, коли останнiй день строку припадає на неробочий день, днем
закiнчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дiя, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-
ї  години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, вiдзив на позовну
заяву, заяву про перегляд рiшення та iншi документи здано на пошту  чи
телеграф  до  24-ї години останнього дня строку, строк  не  вважається
пропущеним.
                                   
              Стаття 52. Зупинення процесуальних строкiв

Перебiг   усiх  незакiнчених  процесуальних  строкiв  зупиняється   iз
зупиненням провадження у справi.

З   дня   поновлення   провадження   перебiг   процесуальних   строкiв
продовжується.
                                   
      Стаття 53. Вiдновлення та продовження процесуальних строкiв

За  заявою  сторони, прокурора чи з своєї iнiцiативи  арбiтражний  суд
може  визнати  причину  пропуску встановленого законом  процесуального
строку поважною i вiдновити пропущений строк.

Про  вiдновлення пропущеного строку зазначається в рiшеннi, ухвалi  чи
постановi   арбiтражного  суду.  Про  вiдмову  у  вiдновленнi   строку
виноситься ухвала.

Ухвалу  про  вiдмову  у  вiдновленнi  пропущеного  строку  може   бути
перевiрено в порядку нагляду.

Призначенi  арбiтражним  судом строки можуть бути  ним  продовженi  за
заявою сторони, прокурора чи з своєї iнiцiативи.
                                   
                              Роздiл VIII
                            ПОДАННЯ ПОЗОВУ
                                   
                                   
                Стаття 54. Форма i змiст позовної заяви

Позовна  заява  подається до арбiтражного суду  в  письмовiй  формi  i
пiдписується  керiвником  пiдприємства,  органiзацiї,  державного   чи
iншого    органу,   iншою   особою,   повноваження   якої    визначенi
законодавством  або  установчими  документами,  прокурором   чи   його
заступником,  громадянином - суб'єктом пiдприємницької дiяльностi  або
його представником.

Позовна заява повинна мiстити:

1) найменування арбiтражного суду, до якого подається заява;

2) найменування сторiн; їх поштовi адреси;

2-1)  документи,  що  пiдтверджують за  громадянином  статус  суб'єкта
пiдприємницької дiяльностi;

3)  зазначення цiни позову, якщо позов пiдлягає грошовiй оцiнцi;  суми
договору  (у  спорах, що виникають при укладаннi, змiнi та  розiрваннi
господарських договорiв);

4) змiст позовних вимог; якщо позов подано до кiлькох вiдповiдачiв,  -
змiст позовних вимог щодо кожного з них;

5)  виклад  обставин, на яких грунтуються позовнi  вимоги;  зазначення
dnj`g3b,  що  пiдтверджують позов; обгрунтований  розрахунок  сум,  що
стягуються чи оспорюються; законодавство, на пiдставi якого  подається
позов;

6)  вiдомостi про вжиття заходiв доарбiтражного врегулювання  спору  у
випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу;

7) перелiк документiв та iнших доказiв, що додаються до заяви.

У  позовнiй  заявi  можуть бути вказанi й iншi  вiдомостi,  якщо  вони
необхiднi для правильного вирiшення спору.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
                        Стаття 55. Цiна позову

Цiна позову визначається:

1)  у  позовах  про  стягнення грошей - стягуваною  сумою  або  сумою,
оспорюваною  за  виконавчим  чи iншим документом,  за  яким  стягнення
провадиться у безспiрному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартiстю майна, що витребується;

3) у позовах, якi складаються з кiлькох самостiйних вимог, - загальною
сумою усiх вимог;

4) у позовах про стягнення iноземної валюти - в iноземнiй валютi та  у
карбованцях вiдповiдно до офiцiйного курсу, встановленого Нацiональним
банком України на день подання позову.

В  цiну  позову  включаються  також  вказанi  в  позовнiй  заявi  суми
неустойки (штрафу, пенi), а якщо вони не вказанi, - суми їх, визначенi
суддею.

Цiну  позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення  цiни
позову вона визначається суддею.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
Стаття 56. Надсилання копiї позовної заяви i доданих до неї документiв

Позивач,  прокурор  чи його заступник зобов'язанi при  поданнi  позову
надiслати  сторонам копiї позовної заяви та доданих до неї документiв,
якщо цих документiв у сторiн немає.

Такий  самий  обов'язок  покладається на  позивача  у  разi  залучення
арбiтражним  судом  до  участi  у справi  iншого  вiдповiдача,  замiни
арбiтражним судом неналежного вiдповiдача.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
         Стаття 57. Документи, що додаються до позовної заяви

До позовної заяви додаються документи, якi пiдтверджують:

1)  вжиття заходiв доарбiтражного врегулювання господарського спору  у
випадках,   передбачених  статтею  5  цього  Кодексу,  з   кожним   iз
вiдповiдачiв  (у  спорах,  що  виникають  при  укладаннi,   змiнi   та
розiрваннi  договорiв,  - вiдповiдно договiр, проект  договору,  лист,
який  мiстить  вимогу  про  укладання, змiну чи  розiрвання  договору,
вiдомостi  про  пропозицiї однiєї сторони i розгляд їх у встановленому
порядку,  вiдповiдь  другої  сторони,  якщо  її  одержано,   та   iншi
документи; у спорах, що виникають при виконаннi договорiв та  з  iнших
пiдстав,  -  копiя претензiї, докази її надсилання вiдповiдачу,  копiя
вiдповiдi на претензiю, якщо вiдповiдь одержано);

2)  вiдправлення вiдповiдачевi копiї позовної заяви i доданих  до  неї
документiв;

3) сплату державного мита у встановлених порядку i розмiрi;

4) обставини, на яких грунтуються позовнi вимоги.

До   заяви   про  визнання  акта  недiйсним  додається   також   копiя
оспорюваного акта або засвiдчений витяг з нього.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
                 Стаття 58. Об'єднання позовних вимог

В однiй позовнiй заявi може бути об'єднано кiлька вимог, зв'язаних мiж
собою пiдставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кiлька однорiдних позовних заяв або справ, у
яких  беруть  участь  тi  ж  самi  сторони,  в  одну  справу,  про  що
зазначається в ухвалi про порушення справи або в рiшеннi.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                  Стаття 59. Вiдзив на позовну заяву

Вiдповiдач  зобов'язаний не пiзнiше трьох днiв з дня одержання  ухвали
про порушення справи надiслати:

1)  арбiтражному  суду - вiдзив на позовну заяву i всi  документи,  що
пiдтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, iншим вiдповiдачам, а також прокурору, який бере участь в
арбiтражному процесi, - копiю вiдзиву.

Вiдзив  пiдписується  керiвником пiдприємства,  органiзацiї  або  його
заступником.

Вiдзив  повинен мiстити: найменування позивача i номер справи;  мотиви
повного  або  часткового  вiдхилення вимог позивача  з  посиланням  на
законодавство,  а  також докази, що обгрунтовують вiдхилення  позовної
вимоги;  перелiк документiв та iнших доказiв, що додаються до  вiдзиву
(у  тому  числi  про  надiслання копiй  вiдзиву  i  доданих  до  нього
документiв позивачевi, iншим вiдповiдачам, прокурору).
                                   
                 Стаття 60. Подання зустрiчного позову

Вiдповiдач має право до прийняття рiшення зi спору подати до  позивача
gsqrp3wmhi   позов   для  спiльного  розгляду  з  первiсним   позовом.
Зустрiчний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первiсним.

Подання зустрiчного позову провадиться за загальними правилами подання
позовiв.
                                   
                               Роздiл IX
 ПОРУШЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВI ТА ПIДГОТОВКА МАТЕРIАЛIВ ДО РОЗГЛЯДУ В
                      ЗАСIДАННI АРБIТРАЖНОГО СУДУ
                                   
                                   
                  Стаття 61. Прийняття позовної заяви

Питання про прийняття позовної заяви вирiшується суддею.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
             Стаття 62. Вiдмова у прийняттi позовної заяви

Суддя вiдмовляє у прийняттi позовної заяви, якщо:

1) заява не пiдлягає розгляду в арбiтражних судах України;

2)  у  провадженнi арбiтражного суду або iншого органу, який  в  межах
своєї  компетенцiї вирiшує господарський спiр, є справа зi  спору  мiж
тими  ж  сторонами, про той же предмет iз тих же пiдстав або є рiшення
цих органiв з такого спору;

3) позов подано до пiдприємства, органiзацiї, якi лiквiдовано.


Про   вiдмову  в  прийняттi  позовної  заяви  виноситься  ухвала,  яка
надсилається  сторонам,  прокурору чи його  заступнику,  якщо  вони  є
заявниками, не пiзнiше п'яти днiв з дня надходження заяви.

До  ухвали  про  вiдмову у прийняттi позовної заяви,  що  надсилається
заявниковi, додаються позовнi матерiали.

Ухвалу  про вiдмову у прийняттi позовної заяви може бути перевiрено  в
порядку   нагляду.  У  разi  скасування  цiєї  ухвали  позовна   заява
вважається поданою в день первiсного звернення до арбiтражного суду.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                 Стаття 63. Повернення позовної заяви

Суддя  повертає позовну заяву i доданi до неї документи без  розгляду,
якщо:

1)  позовну  заяву пiдписано особою, яка не має права її  пiдписувати,
або особою, посадове становище якої не вказано;

2)  у  позовнiй  заявi  не  вказано повного  найменування  сторiн,  їх
поштових адрес;

3)  у  позовнiй заявi не вказано обставин, на яких грунтується позовна
вимога,   доказiв,  що  пiдтверджують  викладенi  в  заявi  обставини,
обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

4)  не подано доказiв сплати державного мита у встановлених порядку та
розмiрi;

5)  порушено  правила поєднання вимог або об'єднано в  однiй  позовнiй
заявi  кiлька  вимог  до  одного чи кiлькох  вiдповiдачiв  i  сумiсний
розгляд  цих  вимог  перешкоджатиме з'ясуванню прав  i  взаємовiдносин
сторiн чи суттєво утруднить вирiшення спору;

6)  не подано доказiв надсилання вiдповiдачевi копiї позовної заяви  i
доданих до неї документiв;

7)  не подано доказiв вжиття заходiв доарбiтражного врегулювання спору
у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу;

8) виключено

9) до винесення ухвали про порушення провадження у справi вiд позивача
надiйшла заява про врегулювання спору.

Суддя  повертає  позовну  заяву  не  пiзнiше  п'яти  днiв  з  дня   її
надходження,  про  що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення  позовної
заяви може бути перевiрено в порядку нагляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до
арбiтражного  суду  в  загальному порядку пiсля  усунення  допущенного
порушення.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
               Стаття 64. Порушення провадження у справi

Суддя,  прийнявши  позовну  заяву, не пiзнiше  п'яти  днiв  з  дня  її
надходження  виносить  i  надсилає сторонам,  прокурору,  якщо  вiн  є
заявником,  ухвалу  про  порушення  провадження  у  справi,   в   якiй
вказується  про  прийняття  позовної  заяви,  призначення  справи   до
розгляду  в  засiданнi  арбiтражного  суду,  про  час  i  мiсце   його
проведення,  необхiднi  дiї  щодо  пiдготовки  справи  до  розгляду  в
засiданнi.

Ухвала    надсилається    також   iншим   пiдприємствам,    установам,
органiзацiям,  державним та iншим органам, у випадках,  коли  вiд  них
витребуються  документи, вiдомостi та висновки або їх  посадовi  особи
викликаються до арбiтражного суду.

Ця ухвала виноситься з додержанням вимог статтi 86 цього Кодексу.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
         Стаття 65. Дiї суддi по пiдготовцi справи до розгляду

З    метою    забезпечення   правильного   i   своєчасного   вирiшення
господарського спору суддя вчиняє в необхiдних випадках  такi  дiї  по
пiдготовцi справи до розгляду:

1) вирiшує питання про залучення до участi у справi iншого вiдповiдача
та про виключення чи замiну неналежного вiдповiдача;

2)  виключає з числа вiдповiдачiв пiдприємства та органiзацiї, яким не
було  надiслано  пропозицiю  про  доарбiтражне  врегулювання  спору  у
випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу;

3)  викликає представникiв сторiн (якщо сторони знаходяться у  тому  ж
населеному пунктi, що й арбiтражний суд) для уточнення обставин справи
i з'ясовує, якi матерiали може бути подано додатково;

4)  зобов'язує  сторони,  iншi  пiдприємства,  установи,  органiзацiї,
державнi та iншi органи, їх посадових осiб виконати певнi дiї (звiрити
розрахунки,  провести  огляд  доказiв у мiсцi  їх  знаходження  тощо);
витребує  вiд  них  документи,  вiдомостi,  висновки,  необхiднi   для
вирiшення  спору, чи знайомиться з такими матерiалами безпосередньо  в
мiсцi їх знаходження;

5) вирiшує питання про призначення експертизи;

6)  провадить огляд i дослiдження письмових та речових доказiв у мiсцi
їх знаходження;

7)  вирiшує питання про визнання явки представникiв сторiн у засiдання
арбiтражного суду обов'язковою;

8)  вирiшує  питання  про  виклик посадових та  iнших  осiб  для  дачi
пояснень по сутi справи;

9) вирiшує питання про розгляд справи безпосередньо на пiдприємствi, в
органiзацiї;

10) вирiшує питання про вжиття заходiв до забезпечення позову;

11)  вчиняє  iншi  дiї,  спрямованi  на  забезпечення  правильного   i
своєчасного розгляду справи.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
                               Роздiл X
                          ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ
                                   
                                   
                Стаття 66. Пiдстави забезпечення позову

Арбiтражний суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника,  який
подав  позов,  або  з  своєї iнiцiативи має  право  вжити  заходiв  до
забезпечення  позову.  Забезпечення позову  допускається  в  будь-якiй
стадiї  провадження  у  справi,  якщо  невжиття  таких  заходiв   може
утруднити чи зробити неможливим виконання рiшення арбiтражного суду.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
               Стаття 67. Заходи до забезпечення позову

Позов забезпечується:

накладанням   арешту   на  майно  або  грошовi   суми,   що   належать
вiдповiдачевi;

забороною вiдповiдачевi вчиняти певнi дiї;

забороною iншим особам вчиняти дiї, що стосуються предмета спору;

зупиненням  стягнення  на пiдставi виконавчого  документа  або  iншого
документа, за яким стягнення здiйснюється у безспiрному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути перевiрено в порядку нагляду.
                                   
               Стаття 68. Скасування забезпечення позову

Питання  про  скасування  забезпечення позову вирiшується  арбiтражним
судом, що розглядає справу, iз зазначенням про це в рiшеннi чи ухвалi.
                                   
                               Роздiл XI
                    ВИРIШЕННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРIВ
                                   
                                   
                   Стаття 69. Строк вирiшення спору

Спiр  має  бути  вирiшено арбiтражним судом у  строк  не  бiльше  двох
мiсяцiв вiд дня одержання позовної заяви.


Спiр  про стягнення заборгованостi за опротестованим векселем має бути
вирiшено  арбiтражним судом у строк не бiльше одного  мiсяця  вiд  дня
одержання позовної заяви.

У  виняткових  випадках голова арбiтражного суду чи  заступник  голови
арбiтражного суду має право продовжити строк вирiшення спору,  але  не
бiльш як на один мiсяць.

За клопотанням обох сторiн чи клопотанням однiєї сторони, погодженим з
другою  стороною, спiр може бути вирiшено у бiльш тривалий строк,  нiж
встановлено частиною першою цiєї статтi.

Про продовження строку вирiшення спору виноситься ухвала.
                                                                      
                       (Iз змiнами i доповненнями, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                  Стаття 70. Склад арбiтражного суду

Розгляд справ в арбiтражному судi здiйснюється суддею одноособово.

Для  вирiшення складних спорiв голова арбiтражного суду або  заступник
голови  арбiтражного  суду  може вводити до складу  арбiтражного  суду
додатково двох суддiв, призначивши одного з трьох суддiв головуючим.

При  нез'явленнi в засiдання арбiтражного суду представникiв  позивача
або  вiдповiдача або ж обох сторiн справу може бути розглянуто без  їх
участi,  якщо суддя вважає, що їх нез'явлення не перешкоджає вирiшенню
спору.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
              Стаття 71. Рiвнiсть та змагальнiсть сторiн

Правосуддя в господарських вiдносинах здiйснюється на засадах рiвностi
усiх  учасникiв  судового процесу перед законом i судом,  змагальностi
сторiн  та  свободи в наданнi ними суду своїх доказiв  i  у  доведеннi
перед судом їх переконливостi.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
               Стаття 72. Гласнiсть арбiтражного процесу

Вирiшення   спорiв  в  арбiтражному  судi  є  вiдкритим  та   повнiстю
фiксується  технiчними  засобами,  за  винятком  випадкiв,   коли   це
суперечить  iнтересам  охорони державної, комерцiйної  та  банкiвської
таємницi  або  коли проти цього є обгрунтованi заперечення  однiєї  чи
обох сторiн.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                        Стаття 73. Арбiтрування

Арбiтражний  суд  сприяє досягненню угоди мiж сторонами.  Умови  угоди
викладаються   в   адресованiй  арбiтражному  суду  письмовiй   заявi,
пiдписанiй представниками сторiн.

Арбiтражний суд приймає рiшення вiдповiдно до цiєї угоди,  якщо  угода
мiж  сторонами  не  суперечить законодавству, фактичним  обставинам  i
матерiалам справи.
                                   
                 Стаття 74. Порядок ведення засiдання

Порядок  ведення  засiдання визначається суддею,  а  в  разi  розгляду
справи трьома суддями - суддею, головуючим у засiданнi";

Суддя   оголошує   склад   арбiтражного  суду,   роз'яснює   учасникам
арбiтражного  процесу  їх права та обов'язки  i  сприяє  у  здiйсненнi
належних їм прав.

У засiданнi заслуховуються представники позивача i вiдповiдача та iншi
особи, якi беруть участь у засiданнi.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
  Стаття 75. Вирiшення спору при неподаннi вiдзиву на позовну заяву i
               витребуваних арбiтражним судом матерiалiв

Якщо вiдзив на позовну заяву i витребуванi арбiтражним судом документи
не подано, справу може бути розглянуто за наявними в нiй матерiалами.
                                   
      Стаття 76. Розгляд справ на пiдприємствах та в органiзацiях

Арбiтражний   суд  розглядає  справи,  що  мають  важливе   громадське
значення, безпосередньо на пiдприємствах та в органiзацiях.

Керiвники   пiдприємств  та  органiзацiй  зобов'язанi  в  цьому   разi
забезпечити  необхiднi  умови  для проведення  засiдання  арбiтражного
суду.
                                   
      Стаття 77. Вiдкладення розгляду справи, перерва в засiданнi

Арбiтражний  суд  вiдкладає в межах строкiв, встановлених  статтею  69
цього  Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спiр не  може
бути вирiшено в даному засiданнi. Такими обставинами, зокрема, є:

1)  нез'явлення  в  засiдання представникiв  сторiн,  iнших  учасникiв
арбiтражного процесу;

2) неподання витребуваних доказiв;

3) необхiднiсть витребування нових доказiв;

4) залучення до участi в справi iншого вiдповiдача, замiна неналежного
вiдповiдача;

5) необхiднiсть замiни вiдведеного суддi, судового експерта.

Про  вiдкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якiй  вказуються
час i мiсце проведення наступного засiдання.

Суддя  має  право оголосити перерву в засiданнi в межах  встановленого
строку  вирiшення  спору з наступною вказiвкою про це  в  рiшеннi  або
ухвалi.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 78. Вiдмова позивача вiд позову, зменшення або збiльшення
         розмiру позовних вимог, визнання позову вiдповiдачем

Вiдмова позивача вiд позову, зменшення або збiльшення розмiру позовних
вимог  та  визнання  позову  вiдповiдачем викладаються  в  адресованих
арбiтражному суду письмових заявах, що додаються до справи.

До  прийняття  вiдмови позивача вiд позову арбiтражний  суд  роз'яснює
позивачевi процесуальнi наслiдки його дiї.

Про  прийняття  вiдмови позивача вiд позову арбiтражний  суд  виносить
ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справi.
                                   
     Стаття 79. Зупинення провадження у справi та його поновлення

Арбiтражний  суд  зупиняє  провадження у справi  в  разi  неможливостi
розгляду  даної  справи до вирiшення пов'язаної  з  нею  iншої  справи
органом,  що  вирiшує  господарськi спори,  або  вiдповiдного  питання
компетентними органами.

Арбiтражний суд має право зупинити провадження у справi за клопотанням
сторони,  прокурора, який бере участь в арбiтражному процесi,  або  за
своєю iнiцiативою у випадках:

1) призначення арбiтражним судом судової експертизи;

2) надсилання арбiтражним судом матерiалiв до слiдчих органiв;

3)  замiни однiєї з сторiн її правонаступником внаслiдок реорганiзацiї
пiдприємства, органiзацiї.

Арбiтражний суд поновлює провадження у справi пiсля усунення обставин,
що зумовили його зупинення.

Про  зупинення  провадження  у справi та  його  поновлення  виноситься
ухвала.

Ухвалу  про  зупинення  провадження може  бути  перевiрено  в  порядку
нагляду.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
              Стаття 80. Припинення провадження у справi

Арбiтражний суд припиняє провадження у справi, якщо:

1) спiр не пiдлягає вирiшенню в арбiтражних судах України;

1-1) вiдсутнiй предмет спору;

2)  є  рiшення арбiтражного суду або iншого органу, який в межах своєї
компетенцiї вирiшив господарський спiр мiж тими ж сторонами,  про  той
же предмет i з тих же пiдстав;

3)  заявник  не  вжив  заходiв  доарбiтражного  врегулювання  спору  у
випадках,  передбачених статтею 5 цього Кодексу, i  можливiсть  такого
врегулювання втрачена;

4) позивач вiдмовився вiд позову i вiдмову прийнято арбiтражним судом;

5)  сторони  уклали  угоду  про передачу  даного  спору  на  вирiшення
третейського суду;

6) пiдприємство чи органiзацiю, якi є сторонами, лiквiдовано.

У  випадках  припинення  провадження у справi  повторне  звернення  до
арбiтражного суду зi спору мiж тими ж сторонами, про той же предмет  i
з тих же пiдстав не допускається.

Про  припинення провадження у справi виноситься ухвала, в  якiй  мають
бути  вирiшенi питання про розподiл мiж сторонами арбiтражних  витрат,
про  повернення  державного  мита  з  бюджету,  а  також  можуть  бути
розв'язанi питання про стягнення штрафiв, передбачених у пунктах 4 i 5
частини другої статтi 83 цього Кодексу.

Ухвалу  про  припинення провадження у справi може  бути  перевiрено  в
порядку нагляду.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
               Стаття 81. Залишення позову без розгляду

Арбiтражний суд залишає позов без розгляду, якщо:

1)  позовну  заяву пiдписано особою, яка не має права пiдписувати  її,
або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженнi арбiтражного суду або iншого органу, який дiє в межах
qbn:?  компетенцiї,  є  справа  з  господарського  спору  мiж  тими  ж
сторонами, про той же предмет i з тих же пiдстав;

3)  позивач  не  вжив  заходiв  доарбiтражного  врегулювання  спору  у
випадках,  передбачених статтею 5 цього Кодексу, i  можливiсть  такого
врегулювання не втрачена;

4)  позивач не звертався до установи банку за одержанням з вiдповiдача
заборгованостi,  коли  вона  вiдповiдно  до  законодавства  мала  бути
одержана через банк;

5)  позивач без поважних причин не подав витребуванi арбiтражним судом
матерiали, необхiднi для вирiшення спору, або представник позивача  не
з'явився  на  виклик у засiдання арбiтражного суду i його  нез'явлення
перешкоджає вирiшенню спору.

Про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якiй можуть бути
вирiшенi  питання про розподiл мiж сторонами арбiтражних  витрат,  про
повернення  державного мита з бюджету, а також про стягнення  штрафiв,
передбачених у пунктах 4 i 5 частини другої статтi 83 цього Кодексу.

Ухвалу  про  залишення  позову без розгляду  може  бути  перевiрено  в
порядку нагляду.

Пiсля  усунення обставин, що зумовили залишення позову  без  розгляду,
позивач  має  право  знову звернутися з ним  до  арбiтражного  суду  в
загальному порядку.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
                     Стаття 82. Прийняття рiшення

При  вирiшеннi  господарського  спору  по  сутi  (задоволення  позову,
вiдмова  в  позовi  повнiстю  або частково)  арбiтражний  суд  приймає
рiшення.

Рiшення  приймається  в  засiданнi суддею за результатами  обговорення
всiх  обставин  справи,  а  якщо  спiр вирiшується  трьома  суддями  -
бiльшiстю голосiв суддiв.

Рiшення  викладається у письмовiй формi та пiдписується всiма суддями,
якi  брали  участь у засiданнi. В разi розгляду справи трьома  суддями
суддя, не згодний з рiшенням, зобов'язаний викласти у письмовiй  формi
свою окрему думку, що приєднується до справи.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
       Стаття 83. Права арбiтражного суду при прийняттi рiшення

Арбiтражний  суд  визнає  недiйсним  повнiстю  або  у  певнiй  частинi
договiр,  що  суперечить  законодавству  або  вчинений  з  метою,  яка
суперечить iнтересам держави.

Приймаючи рiшення з господарського спору, арбiтражний суд має право:

1) виходити за межi позовних вимог, якщо це необхiдно для захисту прав
i законних iнтересiв пiдприємств та органiзацiй;

2) обертати повнiстю або частково в доход державного бюджету стягувану
неустойку  (штраф, пеню), якщо справу порушено за заявою прокурора,  а
також  якщо  позивач  не  пред'явив  вимогу  про  сплату  передбачених
законодавством санкцiй або припустився порушень законодавства,  що  не
зменшують вiдповiдальностi вiдповiдача;

3)  зменшувати у виняткових випадках розмiр неустойки (штрафу,  пенi),
яка пiдлягає стягненню iз сторони, що порушила зобов'язання;

4)  стягувати  в доход державного бюджету iз сторони, що  припустилась
порушення  строкiв розгляду претензiї, штраф у розмiрi,  встановленому
статтею  9  цього  Кодексу  або законодавством,  яке  регулює  порядок
доарбiтражного врегулювання спорiв у конкретних видах правовiдносин;

5)  стягувати  в  доход державного бюджету з винної  сторони  штраф  у
розмiрi  до  100  неоподатковуваних  мiнiмумiв  доходiв  громадян   за
ненадiслання  у  встановлений  строк  вiдзиву  на  позовну  заяву  або
витребуваних  арбiтражним судом матерiалiв, а також  за  ухилення  вiд
вчинення дiй, покладених арбiтражним судом на сторону;

6) вiдстрочити або розстрочити виконання рiшення.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                           вiд 20.02.96 р. N 54/96-ВР,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                                                      
                                   
                       Стаття 84. Змiст рiшення

Рiшення арбiтражного суду ухвалюється iменем України i складається  iз
вступної, описової, мотивувальної i резолютивної частин, при цьому:

1) у вступнiй частинi вказуються найменування арбiтражного суду, номер
справи,  дата  прийняття рiшення, найменування  сторiн,  цiна  позову,
прiзвище  суддi  (суддiв), представникiв сторiн,  прокурора  та  iнших
осiб,  якi  брали  участь у засiданнi, посади цих осiб.  При  розглядi
справи  на  пiдприємствi,  в органiзацiї про  це  також  вказується  у
вступнiй частинi рiшення;

2)  описова частина має мiстити стислий виклад вимог позивача, вiдзиву
на   позовну   заяву,  заяв,  пояснень  i  клопотань  сторiн   та   їх
представникiв,  iнших  учасникiв  арбiтражного  процесу,   опис   дiй,
виконаних   арбiтражним   судом  (огляд  та  дослiдження   доказiв   i
ознайомлення з матерiалами безпосередньо в мiсцi їх знаходження);

3)  у  мотивувальнiй частинi вказуються обставини справи,  встановленi
арбiтражним судом; причини виникнення спору; докази, на пiдставi  яких
прийнято  рiшення;  змiст письмової угоди сторiн, якщо  її  досягнуто;
доводи,  за якими арбiтражний суд вiдхилив клопотання i докази сторiн,
їх пропозицiї щодо умов договору або угоди сторiн; законодавство, яким
арбiтражний суд керувався, приймаючи рiшення; обгрунтування вiдстрочки
або розстрочки виконання рiшення;

4) резолютивна частина має мiстити висновок про задоволення позову або
про вiдмову в позовi повнiстю чи частково по кожнiй з заявлених вимог.
Висновок не може залежати вiд настання або ненастання якихось обставин
(умовне рiшення).

При задоволеннi позову в резолютивнiй частинi рiшення вказуються:

найменування сторони, на користь якої вирiшено спiр, i сторони, з якої
здiйснено   стягнення  грошових  сум  або  яка  зобов'язана   виконати
вiдповiднi дiї, строк виконання цих дiй, а також строк сплати грошових
сум при вiдстрочцi або розстрочцi виконання рiшення;

розмiр  сум,  що  пiдлягають  стягненню  (основної  заборгованостi  за
матерiальнi  цiнностi, виконанi роботи та наданi  послуги,  неустойки,
штрафу, пенi та збиткiв, а також штрафiв, передбачених у пунктах 4 i 5
частини другої статтi 83 цього Кодексу);

найменування рахунку, з якого пiдлягають стягненню грошовi суми;

найменування майна, що пiдлягає передачi, i мiсце його знаходження  (у
спорi про передачу майна);

найменування,  номер  i  дата виконавчого  або  iншого  документа  про
стягнення  коштiв  у безспiрному порядку (у спорi про  визнання  цього
документа  як такого, що не пiдлягає виконанню), а також сума,  що  не
пiдлягає списанню.

У  спорi,  що  виник при укладаннi або змiнi договору, в  резолютивнiй
частинi вказується рiшення з кожної спiрної умови договору, а у  спорi
про  спонукання  укласти  договiр-умови, на яких  сторони  зобов'язанi
укласти договiр, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В  резолютивнiй  частинi  рiшення  вказується  про  визнання  договору
недiйсним  у  випадках, передбачених частиною першою статтi  83  цього
Кодексу.

При  задоволеннi  заяви  про визнання акта  недiйсним  в  резолютивнiй
частинi  вказуються найменування акта i органу, що його  видав,  номер
акта,  дата  його  видання, чи визнається акт недiйсним  повнiстю  або
частково (в якiй саме частинi).

Якщо сторонами досягнуто угоди, що вiдповiдає законодавству, фактичним
обставинам  i  матерiалам  справи,  в  резолютивнiй  частинi   рiшення
вказується про затвердження цiєї угоди.

В  резолютивнiй  частинi рiшення вказується про  розподiл  арбiтражних
витрат мiж сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Якщо у справi беруть участь кiлька позивачiв i вiдповiдачiв, в рiшеннi
вказується, як вирiшено спiр щодо кожного з них.

При  розглядi  первiсного i зустрiчного позовiв у  рiшеннi  вказуються
результати розгляду кожного з позовiв.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                     Стаття 85. Оголошення рiшення

Прийняте  рiшення  оголошується суддею у  засiданнi  пiсля  закiнчення
розгляду справи. Суддя має право оголосити тiльки резолютивну  частину
рiшення,  яка  повинна  бути  викладена в письмовiй  формi,  пiдписана
суддею (суддями) i приєднана до справи.
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                Стаття 86. Винесення ухвали та її змiст

Якщо  господарський спiр не вирiшується по сутi (вiдкладення  розгляду
справи,  зупинення, припинення провадження у справi, залишення  позову
без розгляду тощо), арбiтражний суд виносить ухвалу.

Ухвала арбiтражного суду має мiстити:

1)  найменування  арбiтражного суду, номер  справи  i  дату  винесення
ухвали,  найменування сторiн, цiну позову, вимогу  позивача,  прiзвища
суддi (суддiв), представникiв сторiн, прокурора, iнших осiб, якi брали
участь у засiданнi (iз зазначенням їх посад);

2)  стислий  виклад сутi спору або змiст питання, з  якого  виноситься
ухвала;

3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

4) висновок з розглянутого питання;

5)  вказiвку на дiї, що їх повиннi вчинити сторони, iншi пiдприємства,
органiзацiї,  державнi та iншi органи та їх посадовi особи  у  строки,
визначенi арбiтражним судом.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
                 Стаття 87. Розсилання рiшень та ухвал

Рiшення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в
арбiтражному  процесi, третiм особам не пiзнiше п'яти  днiв  пiсля  їх
прийняття.
                                   
                 Стаття 88. Додаткове рiшення, ухвала

Суддя  має  право  за заявою сторони, прокурора, який  брав  участь  в
арбiтражному  процесi,  або  за своєю iнiцiативою  прийняти  додаткове
рiшення, ухвалу, якщо:

1)   з  якоїсь  позовної  вимоги,  яку  було  розглянуто  в  засiданнi
арбiтражного суду, не прийнято рiшення;

2)  не  вирiшено  питання  про  розподiл арбiтражних  витрат  або  про
повернення державного мита з бюджету.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
         Стаття 89. Роз'яснення i виправлення рiшення, ухвали

Суддя  за  заявою  сторони чи державного виконавця роз'яснює  рiшення,
ухвалу, не змiнюючи при цьому їх змiсту, а також за заявою сторони або
за  своєю  iнiцiативою виправляє допущенi в рiшеннi, ухвалi описки  чи
арифметичнi помилки, не зачiпаючи сутi рiшення.

Про  роз'яснення  рiшення, ухвали, а також про виправлення  описок  чи
арифметичних помилок виноситься ухвала.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
       Стаття 90. Окрема ухвала. Повiдомлення арбiтражного суду

Арбiтражний суд, виявивши при вирiшеннi господарського спору порушення
законностi   або   недолiки   в  дiяльностi  пiдприємства,   установи,
органiзацiї, державного чи iншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема   ухвала  надсилається  вiдповiдним  пiдприємствам,  установам,
органiзацiям, державним та iншим органам, посадовим особам, якi несуть
вiдповiдальнiсть за ухилення вiд виконання вказiвок,  що  мiстяться  в
окремiй  ухвалi,  в порядку та розмiрi, передбачених  частиною  першою
статтi 119 цього Кодексу.

Законнiсть  i  обгрунтованiсть ухвали може бути перевiрено  за  заявою
пiдприємства, установи, органiзацiї, державного та iншого органу, яким
її направлено, в порядку, передбаченому роздiлом XII цього Кодексу.

Якщо  при  вирiшеннi господарського спору арбiтражний  суд  виявить  у
дiяльностi   працiвникiв   пiдприємств   та   органiзацiй    порушення
законностi,  що  мiстять  ознаки дiї, переслiдуваної  у  кримiнальному
порядку,  арбiтражний  суд надсилає про цей факт повiдомлення  органам
внутрiшнiх справ чи прокуратури.
                                   
                              Роздiл XII
        ПЕРЕВIРКА РIШЕННЯ, УХВАЛИ, ПОСТАНОВИ В ПОРЯДКУ НАГЛЯДУ
                                   
                                   
  Стаття 91. Пiдстави перевiрки рiшення, ухвали, постанови в порядку
                                нагляду

Законнiсть  i  обгрунтованiсть рiшення, ухвали, постанови арбiтражного
суду,  третейського  суду  або  iншого  органу,  який  в  межах  своєї
компетенцiї вирiшує господарський спiр, може бути перевiрено в порядку
нагляду  за заявою сторони, за протестом прокурора чи його заступника,
як це передбачено цим Кодексом, iншими законодавчими актами України.

Заява  сторони  про перевiрку рiшення, ухвали, постанови перевiряється
головою   арбiтражного  суду  Автономної  Республiки  Крим   чи   його
заступником,  головою  арбiтражного  суду  областi,  мiст   Києва   та
Севастополя   чи   його   заступником  та  судовою   колегiєю   Вищого
арбiтражного суду по перегляду рiшень, ухвал, постанов (далi -  судова
колегiя).

Особи, якi мають право принесення протесту:

Генеральний   прокурор  України  чи  його  заступники  -   до   Вищого
арбiтражного  суду,  арбiтражного  суду  Автономної  Республiки  Крим,
арбiтражного суду областi та мiст Києва та Севастополя;

прокурор Автономної Республiки Крим, прокурор областi та мiст Києва та
Севастополя  i  їх  заступники  -  вiдповiдно  до  арбiтражного   суду
Автономної Республiки Крим, арбiтражного суду областi та мiст Києва та
Севастополя.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
    Стаття 92. Право арбiтражного суду перевiрити в порядку нагляду
      законнiсть рiшення, ухвали, постанови за своєю iнiцiативою

Арбiтражний  суд має право за своєю iнiцiативою перевiрити  в  порядку
нагляду  законнiсть  i обгрунтованiсть рiшення,  ухвали,  постанови  в
порядку, передбаченому цим Кодексом.
                                   
 Стаття 93. Компетенцiя арбiтражного суду Автономної Республiки Крим,
 арбiтражного суду областi та мiст Києва та Севастополя щодо перевiрки
                  рiшення та ухвали в порядку нагляду

Рiшення  та  ухвала  арбiтражного  суду  Автономної  Республiки  Крим,
арбiтражного суду областi та мiст Києва та Севастополя перевiряються у
порядку нагляду згiдно iз статтями 8 та 9 Закону "Про арбiтражний суд"
головою  чи  заступником голови вiдповiдного арбiтражного  суду,  який
розглянув справу.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
 Стаття 94. Перевiрка рiшення та ухвали в порядку нагляду арбiтражним
  судом Автономної Республiки Крим, арбiтражним судом областi та мiст
                         Києва та Севастополя

Перевiрка  рiшення  та  ухвали,  прийнятих  суддею  арбiтражного  суду
Автономної Республiки Крим, арбiтражного суду областi та мiст Києва та
Севастополя   здiйснюється  одноособово  головою   арбiтражного   суду
Автономної  Республiки Крим чи його заступником, головою  арбiтражного
суду областi та мiст Києва та Севастополя чи його заступником.

Якщо   рiшення  або  ухвала  по  справi  прийнятi  заступником  голови
арбiтражного  суду  Автономної  Республiки  Крим,  заступником  голови
арбiтражного  суду областi та мiст Києва та Севастополя,  перевiрка  в
порядку нагляду здiйснюється головою цього арбiтражного суду.

В  необхiдних  випадках для дачi пояснень до голови арбiтражного  суду
Автономної  Республiки  Крим чи його заступника,  голови  арбiтражного
суду  областi  та мiст Києва та Севастополя чи його заступника  можуть
запрошуватись представники сторiн.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
 Стаття 95. Компетенцiя судової колегiї Вищого арбiтражного суду щодо
        перевiрки рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду

Рiшення,  ухвала, постанова перевiряються в порядку нагляду  у  Вищому
арбiтражному судi судовою колегiєю.

Судова колегiя Вищого арбiтражного суду перевiряє в порядку нагляду:

1)  рiшення  та  ухвалу по спору, який вирiшено у Вищому  арбiтражному
судi;

2)  рiшення  та ухвалу, прийнятi головою арбiтражного суду  Автономної
Республiки  Крим, головою арбiтражного суду областi та мiст  Києва  та
Севастополя;

3) постанову, прийняту головою арбiтражного суду Автономної Республiки
Крим  чи  його заступником, головою арбiтражного суду областi та  мiст
Києва та Севастополя чи його заступником.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 96. Перевiрка рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду
               судовою колегiєю Вищого арбiтражного суду

Перевiрка  судовою колегiєю Вищого арбiтражного суду рiшення,  ухвали,
постанови  в порядку нагляду здiйснюється колегiально у складi  Голови
Вищого  арбiтражного суду чи його заступника та суддi судової колегiї.
Якщо  мiж  ними  не  досягнуто згоди щодо наслiдкiв перевiрки,  Голова
Вищого  арбiтражного суду чи його заступник доповiдає справу  президiї
Вищого   арбiтражного   суду,  яка  приймає   постанову   в   порядку,
передбаченому статтею 17 Закону "Про арбiтражний суд".

В разi необхiдностi, коли застосування законодавства чи оцiнка доказiв
у  справi  викликає  труднощi, перевiрка  рiшення,  ухвали,  постанови
здiйснюється  Головою Вищого арбiтражного суду чи його заступником  та
двома  суддями  судової  колегiї. В  цьому  разi  постанова  у  справi
приймається бiльшiстю голосiв.

Рiшення  або  ухвала, прийнятi заступником Голови Вищого  арбiтражного
суду  або  в засiданнi пiд його головуванням, перевiряються в  порядку
нагляду  Головою  Вищого арбiтражного суду та  двома  суддями  судової
колегiї.  В  цьому  разi  постанова  у  справi  приймається  бiльшiстю
голосiв.

Рiшення  або ухвала, прийнятi Головою Вищого арбiтражного суду  або  в
засiданнi  пiд  його  головуванням, перевiряються  в  порядку  нагляду
президiєю Вищого арбiтражного суду.

В  необхiдних  випадках для дачi пояснень в засiдання судової  колегiї
можуть запрошуватись представники сторiн.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
Стаття 97. Право на звернення до президiї Вищого арбiтражного суду про
        перевiрку рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду

Голова Вищого арбiтражного суду, Генеральний прокурор України чи  його
заступники  мають  право принести у президiю Вищого арбiтражного  суду
протест  на  постанову, прийняту судовою колегiєю Вищого  арбiтражного
суду з господарського спору.

Сторона  у  справi  має  право подати заяву про  перевiрку  в  порядку
нагляду рiшення або ухвали, прийнятих Головою Вищого арбiтражного суду
або в засiданнi пiд його головуванням, до президiї Вищого арбiтражного
суду.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
    Стаття 98. Порядок розгляду президiєю Вищого арбiтражного суду
                           протесту та заяви

При  розглядi  протесту Голови Вищого арбiтражного суду,  Генерального
прокурора  України  чи його заступникiв на постанову  судової  колегiї
Вищого  арбiтражного суду президiя Вищого арбiтражного суду заслуховує
доповiдь про обставини справи та доводи протесту.

Пiсля   обговорення   протесту  приймається   постанова   в   порядку,
передбаченому статтею 17 Закону "Про арбiтражний суд".

У  такому ж порядку приймається постанова при розглядi заяви сторони у
справi  щодо рiшення або ухвали, прийнятих Головою Вищого арбiтражного
суду або в засiданнi пiд його головуванням.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
 Стаття 99. Право на звернення до пленуму Вищого арбiтражного суду про
  перевiрку в порядку нагляду постанови президiї Вищого арбiтражного
                      суду з господарського спору

Голова  Вищого арбiтражного суду України, Генеральний прокурор України
мають  право  принести у пленум Вищого арбiтражного  суду  протест  на
постанову, прийняту президiєю Вищого арбiтражного суду.

Пiсля   обговорення   протесту  пленумом  Вищого   арбiтражного   суду
приймається  постанова  в  порядку, передбаченому  статтею  15  Закону
України "Про арбiтражний суд".
                                                                      
                                            (У редакцiї Закону України
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 100. Порядок подання заяви про перевiрку рiшення, ухвали,
  постанови в порядку нагляду i протесту прокурора чи його заступника

Заява  про  перевiрку  рiшення, ухвали, постанови  в  порядку  нагляду
подається  до арбiтражного суду, який розглянув справу. Якщо перевiрка
у порядку нагляду здiйснюється Вищим арбiтражним судом, заява разом iз
справою надсилається вiдповiдним арбiтражним судом Вищому арбiтражному
суду не пiзнiше п'яти днiв з дня надходження заяви.

Протест  прокурора чи його заступника подається до арбiтражного  суду,
до  компетенцiї якого належить перевiрка рiшення, ухвали, постанови  в
порядку нагляду.

Копiї  заяви  або  протесту надсилаються сторонам, прокурору  чи  його
заступнику, який подав позовну заяву.

До  заяви  додаються  документи, що пiдтверджують  вiдправлення  копiї
заяви  i  сплату  державного  мита.  До  протесту  прокурора  чи  його
заступника  додаються документи, що пiдтверджують  вiдправлення  копiї
протесту.

Подання  заяви  про  перевiрку рiшення, ухвали,  постанови  в  порядку
нагляду  i  принесення  протесту прокурором  чи  його  заступником  не
зупиняють  виконавчого  провадження,  крiм  випадкiв,  коли   рiшення,
ухвала,  постанова  арбiтражного суду, пов'язанi з  перерахуванням  чи
списанням   грошових  сум,  а  також  примусовим   вилученням   майна,
перевiряються за клопотанням сторони в порядку нагляду, на строк такої
перевiрки.

В  iнших випадках арбiтражний суд за клопотанням сторони, вiдповiдного
opnjspnp`  та  його заступника або за своєю iнiцiативою може  зупинити
виконавче провадження до закiнчення перевiрки.

При  зупинцi виконавчого провадження у зв'язку iз перевiркою  рiшення,
ухвали,  постанови  в  порядку нагляду арбiтражний  суд  на  загальних
пiдставах може вжити заходiв до майнового забезпечення позову.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 21.12.2000 р. N 2181-III)
                                   
    Стаття 101. Форма та змiст заяви про перевiрку рiшення, ухвали,
  постанови в порядку нагляду i протесту прокурора чи його заступника

Заява   сторони  до  арбiтражного  суду  Автономної  Республiки  Крим,
арбiтражного  суду  областi,  мiст Києва  та  Севастополя  та  судової
колегiї  Вищого  арбiтражного  суду  про  перевiрку  рiшення,  ухвали,
постанови  в  порядку нагляду i протест прокурора чи  його  заступника
подаються   в   письмовiй   формi  i  повиннi   мiстити   найменування
арбiтражного суду, що прийняв рiшення, ухвалу, постанову, номер справи
та  дату  прийняття  рiшення, ухвали, постанови, найменування  сторiн,
цiну  позову, вимоги заявника та прокурора чи його заступника, а також
пiдстави,  з  яких  порушено  питання про перевiрку  рiшення,  ухвали,
постанови в порядку нагляду, з посиланням на законодавство i матерiали
справи.

Заява  про  перевiрку  рiшення, ухвали, постанови  в  порядку  нагляду
пiдписується керiвником пiдприємства, органiзацiї чи його заступником.

Протест пiдписується вiдповiдним прокурором чи його заступником.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
    Стаття 102. Строк подання заяви про перевiрку рiшення, ухвали,
     постанови в порядку нагляду i принесення протесту прокурором

Заява  про  перевiрку  рiшення, ухвали, постанови  в  порядку  нагляду
подається  i протест прокурора приноситься не пiзнiше двох  мiсяцiв  з
дня прийняття рiшення, ухвали, постанови.
                                   
Стаття 103. Вiдзив на заяву про перевiрку рiшення, ухвали, постанови в
                  порядку нагляду i протест прокурора

Сторона  пiсля одержання копiї поданої до арбiтражного суду заяви  про
перевiрку  рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду  або  протесту
прокурора надсилає вiдзив до арбiтражного суду, що здiйснює перевiрку,
iншим сторонам та прокурору, який принiс протест.

Вiдзив  пiдписується  керiвником  пiдприємства,  органiзацiї  чи  його
заступником.

Вiдсутнiсть  вiдзиву  на  заяву  чи протест  прокурора  про  перевiрку
рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду не перешкоджає здiйсненню
перевiрки.
                                   
  Стаття 104. Повiдомлення про час i мiсце перевiрки рiшення, ухвали,
             постанови в порядку нагляду. Строк перевiрки

Про  час i мiсце перевiрки рiшення, ухвали, постанови учасники процесу
повiдомляються  письмово.  Нез'явлення  сторiн,  прокурора   чи   його
заступника не є перешкодою для перевiрки рiшення, ухвали, постанови  в
порядку нагляду.

Перевiрка рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду здiйснюється не
пiзнiше двох мiсяцiв з дня надходження до арбiтражного суду заяви  або
протесту.  У  виняткових  випадках голова арбiтражного  суду  чи  його
заступник  має  право  подовжити  строк  перевiрки  рiшення,   ухвали,
постанови.

Вищим  арбiтражним  судом строк перевiрки рiшення,  ухвали,  постанови
арбiтражного  суду  Автономної  Республiки  Крим,  арбiтражного   суду
областi  та  мiст Києва та Севастополя обчислюється з дня  надходження
справи разом iз заявою або протестом.

Рiшення, ухвала, постанова арбiтражного суду можуть бути перевiренi  в
порядку нагляду не пiзнiше одного року з дня їх прийняття.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          законами України вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 17.05.2001 р. N 2413-III)
                                   
 Стаття 105. Повернення заяви про перевiрку рiшення, ухвали, постанови
       в порядку нагляду i протесту прокурора чи його заступника

Арбiтражний суд, що вирiшив господарський спiр, не приймає до розгляду
i  повертає заяву про перевiрку рiшення, ухвали, постанови  i  протест
прокурора чи його заступника, якщо:

1)   заява  або  протест,  пiдписанi  особою,  яка  не  має  права  їх
пiдписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) до заяви не додано доказiв надiслання її копiї сторонам i прокурору
чи його заступнику, який подав позовну заяву, до протесту прокурора чи
його заступника - надiслання його копiї сторонам;

3)  до  заяви не додано документи, що пiдтверджують сплату  державного
мита у встановлених порядку i розмiрi;

4)  заяву  або  протест  прокурора чи  його  заступника  подано  пiсля
закiнчення  строку, встановленого для їх подання, без  клопотання  про
вiдновлення цього строку; клопотання не пiдлягає розгляду,  якщо  воно
заявлено  пiсля  закiнчення  року  з дня  прийняття  рiшення,  ухвали,
постанови.

Заява або протест повертаються також, якщо документ про їх вiдкликання
одержано   арбiтражним  судом  до  прийняття  постанови   в   порядку,
передбаченому статтею 108 цього Кодексу.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 106. Повноваження арбiтражного суду при перевiрцi рiшення,
                  ухвали, постанови в порядку нагляду

За результатами перевiрки рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду
арбiтражний суд має право:

залишити рiшення, ухвалу, постанову без змiни;

змiнити рiшення, ухвалу, постанову;

скасувати  рiшення,  ухвалу, постанову i прийняти  нове  рiшення,  або
передати справу на новий розгляд, або припинити провадження у  справi,
або залишити позов без розгляду.

Рiшення,  ухвала, постанова арбiтражного суду перевiряються в  повному
обсязi, незалежно вiд доводiв, викладених у заявi чи протестi.

Арбiтражний  суд,  перевiряючи рiшення, ухвалу,  постанову  в  порядку
нагляду, користується правами, наданими арбiтражному суду при розглядi
господарського спору.

Перевiрка   рiшення,  ухвали,  постанови  у  порядку   нагляду   Вищим
арбiтражним  судом є остаточною, крiм випадкiв, коли  одна  iз  сторiн
знаходиться  за  межами  України i є угода мiж вiдповiдними  державами
щодо iншого порядку перевiрки.
                                   
    Стаття 107. Пiдстави для змiни або скасування рiшення, ухвали,
                               постанови

Пiдставами  для  змiни  або скасування рiшення,  ухвали,  постанови  в
порядку нагляду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2)   недоведенiсть  обставин,  що  мають  значення  для  справи,   якi
арбiтражний суд визнав встановленими;

3) невiдповiднiсть висновкiв, викладених у рiшеннi, ухвалi, постановi,
обставинам справи;

4)  порушення  або  неправильне  застосування  норм  матерiального  чи
процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права  може
бути  пiдставою  для змiни або скасування рiшення,  ухвали,  постанови
тiльки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного
рiшення, ухвали, постанови.
                                   
   Стаття 108. Постанова про перевiрку рiшення, ухвали, постанови в
                            порядку нагляду

За   наслiдками  перевiрки  в  порядку  нагляду  рiшення   чи   ухвали
арбiтражного  суду  Автономної  Республiки  Крим,  арбiтражного   суду
областi,   мiст  Києва  та  Севастополя  ухвалюється  iменем   України
мотивована постанова.

Постанову пiдписує голова арбiтражного суду Автономної Республiки Крим
чи  його  заступник, голова арбiтражного суду областi, мiст  Києва  та
Севастополя чи його заступник.

За  наслiдками перевiрки рiшення, ухвали, постанови в порядку  нагляду
судова   колегiя  Вищого  арбiтражного  суду  ухвалює  iменем  України
мотивовану  постанову, яку пiдписують усi суддi,  що  брали  участь  у
перевiрцi.

У постановi вказується:

1)  найменування  арбiтражного суду, в якому перевiряються  в  порядку
нагляду  рiшення,  ухвала, постанова, номер справи  i  дата  прийняття
постанови,  найменування сторiн, найменування сторони, за заявою  якої
перевiряються  рiшення,  ухвала,  постанова,  прокурор,  який   принiс
протест,  прiзвища суддiв чи суддi, якi прийняли постанову,  та  осiб,
якi давали пояснення в арбiтражному судi, iз зазначенням їх посад;

2)  найменування арбiтражного суду, в якому прийнято рiшення,  ухвалу,
постанову,  номер  справи, дата прийняття рiшення, ухвали,  постанови,
прiзвища суддiв;

3) стислий виклад сутi прийнятого рiшення, ухвали, постанови;

4)  пiдстави,  з яких порушено питання про перевiрку рiшення,  ухвали,
постанови в порядку нагляду, доводи, викладенi у вiдзивi на заяву  або
протест;

5) мотиви, з яких приймається постанова, з посиланням на законодавство
та матерiали справи;

6)  висновки  за  наслiдками розгляду заяви про  перевiрку  в  порядку
нагляду рiшення, ухвали, постанови або протесту;

7)  дiї,  що  їх  повиннi  виконати сторони  та  арбiтражний  суд  при
скасуваннi  рiшення,  ухвали, постанови та передачi  справи  на  новий
розгляд.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України: вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                          вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 109. Обов'язковiсть вказiвок, що мiстяться в постановi про
        перевiрку рiшення, ухвали, постанови в порядку нагляду

Вказiвки,  що  мiстяться  в постановi про перевiрку  рiшення,  ухвали,
постанови в порядку нагляду, є обов'язковими для арбiтражного суду при
новому розглядi справи.

Постанова   не   може   мiстити   вказiвок   про   достовiрнiсть    чи
недостовiрнiсть  того  чи iншого доказу, про  переваги  одних  доказiв
перед  iншими,  про  рiшення, яке повинно  бути  прийнято  при  новому
вирiшеннi господарського спору.
                                   
   Стаття 110. Надсилання постанови про перевiрку в порядку нагляду
                      рiшення, ухвали, постанови

Постанова  надсилається сторонам, прокурору, який подав позовну  заяву
чи принiс протест, у п'ятиденний строк з дня її прийняття.
                                   
            Стаття 111. Перевiрка ухвали в порядку нагляду

Перевiрка   ухвали   в   порядку  нагляду  провадиться   у   випадках,
передбачених цим Кодексом.
                                   
                              Роздiл XIII
       ПЕРЕГЛЯД РIШЕННЯ, УХВАЛИ, ПОСТАНОВИ АРБIТРАЖНОГО СУДУ ЗА
                      НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
                                   
                                   
     Стаття 112. Пiдстави перегляду рiшення, ухвали, постанови за
                      нововиявленими обставинами

Арбiтражний  суд  може  переглянути  прийняте  ним  рiшення,   ухвалу,
постанову за нововиявленими обставинами, що мають суттєве значення для
справи, якi не були i не могли бути вiдомi заявниковi.
                                   
    Стаття 113. Порядок i строк подання заяви про перегляд рiшення,
            ухвали, постанови за нововиявленими обставинами

Рiшення,  ухвалу,  постанову може бути переглянуто  за  нововиявленими
обставинами  за заявою сторони, поданням прокурора чи його заступника,
за iнiцiативою арбiтражного суду.

Заява   чи   подання  прокурора  чи  його  заступника   подаються   до
арбiтражного суду, який прийняв рiшення, не пiзнiше двох мiсяцiв з дня
встановлення  обставин,  що  стали пiдставою  для  перегляду  рiшення,
ухвали, постанови.

Заявник зобов'язаний надiслати iншим сторонам копiю заяви та доданi до
неї документи.

До  заяви додаються документи, що пiдтверджують надiслання копiї заяви
iншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Якщо   заяву,  подання  прокурора  чи  його  заступника  подано  пiсля
закiнчення встановленого строку або без доказiв надiслання її копiї  i
доданих  до  неї  документiв iншим сторонам,  а  також  про  сплату  в
необхiдних випадках державного мита, заява, подання прокурора чи  його
заступника до розгляду не приймаються i повертаються заявниковi.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          Законом України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР)
                                   
   Стаття 114. Перегляд рiшення, ухвали, постанови за нововиявленими
                              обставинами

Перегляд   рiшення,   ухвали,   постанови   арбiтражного    суду    за
нововиявленими  обставинами  здiйснюється  арбiтражним   судом,   який
прийняв рiшення, ухвалу, постанову.

За результатами перегляду рiшення, ухвали, постанови приймається:

1) рiшення - при змiнi або скасуваннi рiшення, ухвали;

2) постанова - при змiнi або скасуваннi постанови;

3) ухвала - при залишеннi рiшення, ухвали, постанови без змiни.

Рiшення, ухвала, постанова надсилаються сторонам у п'ятиденний строк з
дня їх прийняття.

У  разi  надходження заяви про перегляд рiшення, ухвали, постанови  за
нововиявленими   обставинами  арбiтражний  суд  має   право   зупинити
виконання рiшення, ухвали, постанови до закiнчення їх перегляду.

Законнiсть  рiшення,  ухвали,  постанови,  прийнятих  за  результатами
перегляду  за  нововиявленими  обставинами,  може  бути  перевiрено  в
порядку нагляду на загальних пiдставах.
                                   
                              Роздiл XIV
                 ВИКОНАННЯ РIШЕННЯ, УХВАЛИ, ПОСТАНОВИ
                                   
                                   
Стаття 115. Набрання законної сили рiшенням, ухвалою, постановою та їх
                            обов'язковiсть

Рiшення,  ухвала, постанова арбiтражного суду набирають законної  сили
негайно  пiсля  їх  прийняття  i  пiдлягають  обов'язковому  виконанню
пiдприємствами, органiзацiями, посадовими особами.
                                   
        Стаття 1151. Порядок виконання рiшень, ухвал, постанов

Рiшення,  ухвали, постанови арбiтражного суду виконуються  в  порядку,
встановленому   цим  Кодексом  та  Законом  України   "Про   виконавче
провадження".
                                                                      
                                     (Доповнено статтею 1151 згiдно iз
                         Законом України вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
 Стаття 116. Наказ арбiтражного суду i пред'явлення його для виконання

Виконання  рiшення арбiтражного суду провадиться на пiдставi  виданого
ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ надсилається одночасно
з рiшенням.

Накази   про   стягнення  грошових  сум  видаються   стягувачевi   або
надсилаються йому рекомендованим чи цiнним листом, а про стягнення сум
у  доход бюджету - мiсцевим органам податкової служби i виконуються  у
встановленому порядку через установи банку. Решта наказiв  виконується
державними виконавцями.

У  разi  повного або часткового задоволення первiсного  i  зустрiчного
позовiв  накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному
позову.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
                       Стаття 117. Змiст наказу

У наказi арбiтражного суду має бути зазначено:

1)  найменування  арбiтражного  суду,  номер  справи,  дата  прийняття
рiшення, дата видачi наказу та строк його дiї;

2) резолютивна частина рiшення;

3)  найменування  стягувача i боржника, їх адреси, номери  рахункiв  у
банках.

Якщо   рiшенням   арбiтражного  суду  встановлюється  вiдстрочка   або
розстрочка  виконання, в наказi зазначається, з якого часу починається
перебiг строку його дiї.

Частину третю статтi 117 виключено.

Наказ пiдписується суддею i засвiдчується печаткою арбiтражного суду.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
                        Стаття 118. Виключена.
                                                                      
                                            (згiдно iз Законом України
                                         вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
                        Стаття 119. Виключена.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                          законами України вiд 30.06.93 р. N 3345-XII,
                                           вiд 20.02.96 р. N 54/96-ВР,
                                   виключена згiдно iз Законом України
                                         вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
                  Стаття 120. Видача дублiката наказу

У  разi втрати наказу арбiтражний суд може видати його дублiкат,  якщо
стягувач   звернувся   iз   заявою  про  це  до   закiнчення   строку,
встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дублiката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дублiката наказу мають бути доданi:

довiдка  установи  банку, державного виконавця чи органу  зв'язку  про
втрату наказу;

при втратi наказу стягувачем - довiдка стягувача, пiдписана керiвником
чи   заступником   керiвника   та   головним   (старшим)   бухгалтером
пiдприємства,  органiзацiї,  що  наказ  втрачено  i  до  виконання  не
пред'явлено.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
Стаття 121. Вiдстрочка або розстрочка виконання рiшення, змiна способу
            та порядку виконання рiшення, ухвали, постанови

При  наявностi обставин, що ускладнюють виконання рiшення або  роблять
його  неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням
прокурора чи його заступника або за своєю iнiцiативою арбiтражний суд,
який  видав  виконавчий документ, у десятиденний  строк  розглядає  це
питання  у  судовому засiданнi з викликом сторiн,  прокурора  чи  його
заступника i у виняткових випадках, залежно вiд обставин справи,  може
вiдстрочити  або  розстрочити  виконання рiшення,  ухвали,  постанови,
змiнити спосiб та порядок їх виконання.

При  вiдстрочцi  або розстрочцi виконання рiшення,  ухвали,  постанови
арбiтражний  суд  на  загальних  пiдставах  може  вжити  заходiв  щодо
забезпечення позову.

Про  вiдстрочку  або розстрочку виконання рiшення, ухвали,  постанови,
змiну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути
перевiрена   в   порядку   нагляду.  В  необхiдних   випадках   ухвала
надсилається   установi  банку  за  мiсцезнаходженням   боржника   або
державному виконавцю.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         законами України вiд 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
                                         вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                                   
           Стаття 122. Поворот виконання рiшення, постанови

Якщо  виконанi рiшення або постанова змiненi чи скасованi  i  прийнято
нове  рiшення про повну або часткову вiдмову в позовi, або провадження
у  справi  припинено,  або  позов залишено  без  розгляду,  боржниковi
повертається  все  те,  що з нього стягнуто на  користь  стягувача  за
змiненими чи скасованими у вiдповiднiй частинi рiшенням, постановою.

Видача  наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна  або  його
вартостi  провадиться арбiтражним судом за заявою  боржника,  до  якої
додається  довiдка,  пiдписана керiвником чи заступником  керiвника  i
головним  (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту  за  ранiше
прийнятим  рiшенням,  списано  установою  банку  або  майно   вилучено
державним виконавцем.

Якщо  не  приведенi  у  виконання рiшення  або  постанова  змiненi  чи
скасованi  i  прийнято нове рiшення про повну або часткову  вiдмову  в
позовi,  або  провадження у справi припинено, або заяву  залишено  без
розгляду,  арбiтражний  суд виносить ухвалу  про  повне  або  часткове
припинення стягнення за змiненими чи скасованими у вiдповiднiй частинi
рiшенням, постановою.
                                                                      
                                      (Iз змiнами, внесеними згiдно iз
                         Законом України вiд 19.10.2000 р. N 2056-III)
                            
                            
                                         
  Голова Верховної Ради                  
         України                    Л. КРАВЧУК
                                         
         м. Київ                         
   6 листопада 1991 року                 
        N 1798-XII
                                                                      


Content-Disposition: form-data; name="f" zakoni